Чемеровецьке районне лабораторне відділення

ДУ "Хмельницький обласний лабораторний центр МОЗ України"

Чемеровецьке районне лабораторне відділення

      В вересні місяці 2018 року захворювання на кір в районі не зареєстровано.
   З початку 2018 року в районі зареєстровано 14 випадків захворювань на кір, інтенсивний показник складає 33,8 на 100 тисяч населення, з них 14 підтверджено лабораторно – 4 дітей і 10 дорослих осіб.
   Два сімейних вогнища з двома випадками( батько та дочка 3 років; мати та син 6 років).
  З усіх хворих троє дітей не щеплені через протипокази та відмову батьків, одна дитина щеплена одноразово, семеро дорослих отримали по два щеплення, двоє – по одному і в однієї особи дані про щеплення відсутні.
    В 5 випадках хворі перебували в інших регіонах України та області – м. Київ, м. Тернопіль, м. Кам’янець – Подільський та м. Хмельницький.
  В вогнищах інфекцій проведені всі необхідні протиепідемічні заходи, по населених пунктах виведені імунні прошарки, проводяться щеплення проти кору згідно календаря щеплень.

Завідуючий Чемеровецьким районним
лабораторним відділенням                                     В. Мазур

0Shares

   У Чемеровецькому районі у 2018 році зареєстровано 6 випадків педикульозу (інтенсивний показник на 100 тис населення складає 14.5),1 сімейне вогнище з 2-ма випадками, педикульоз зареєстровано у 2 школах. У 2017 році зареєстровано 8 випадків ( інтенсивний показник на 100 тис населення складає 19.3) : 6 випадків у школах, 1 випадок у дитячому навчальному закладі, 1- у школі-інтернат.
   Педикульоз або вошивість – специфічне паразитування вошей на тілі людини. Воша харчується кров’ю господаря, відкладає яйця-гниди, які приклеює до волосся. Самка відкладає щодня 3-7 яєць, за все життя – від 38 до 120 яєць. Тривалість життя дорослих особин – 27-30 днів.
   Воші, на жаль, вічно супроводжували людину. Ще до нашої ери Геродот писав про те, що єгипетські жреці так ретельно виголювали голови для того, щоб убезпечити себе від неприємних комах-вошей. На відміну від цілого ряду захворювань, які людство практично подолало, педикульоз пройшов крізь століття.
   Педикульоз можна дістати практично в будь-якому місці, де можливий тісний контакт однієї людини з іншою: в магазині, поїзді чи іншому громадському транспорті і навіть у басейні. Більш того, воша може протягом 2-3 днів чекати нового господаря.
   Різновиди педикульозу: головний (паразитування вошей на волосистій частині голови переважно на скронях, потилиці, тім’ї, а також у вусах, бороді), лобковий (паразитування цих комах в області оволосіння лобка), платтяний (паразитування вошей в складках одягу, білизни.
  Платяний педикульоз при певній епідеміологічній обстановці небезпечний такими трансмісивними захворюваннями як висипний тиф та іншими рикетсіозами).
  Педикульоз часто розвивається при несприятливих гігієнічних умовах , неохайності, в місцях колективного проживання великих кількостей людей, при спільному використанні гребенів, головних уборів, шарфів, одягу, предмети побуту, постільну білизну, безладних статевих зв’язках, передається тільки від людини до людини. Передача від тварин неможлива, так як воші є видоспецифічними.
   Симптомами захворювання є свербіж в місці укусу, розчухи, скоринки на голові, дрібні сіруваті плями в місці укусів вошей, виявлення безпосередньо паразитів: вошей і гнид на волоссі.
   Педикульоз більше поширений серед дітей. Особливо часто з педикульозом доводиться стикатися батькам, чиї діти відвідують дитячий садок, школу, спортивні секції, відправляються в походи і табори. Якщо дорослий здатний звернути увагу на підозрілу особу і вчасно відсунутися в сторону, то діти настільки безтурботні, що можуть користуватися чужими гребінцями і головними уборами, тощо. Але не можна вважати педикульоз тільки результатом неохайності. Дослідження, проведені останніми роками в Європі, довели, що воша любить чисте волосся і не боїться води, плаває і бігає (але не стрибає).
   Причинами спалахів педикульозу вважається пом’якшення клімату, часта реінфекція, пов’язана з відсутністю одночасного колективного лікування як в школі, так і вдома; недостатньою інформованістю батьків про педикульоз і неправильним застосуванням засобів боротьби з ним.
    Як позбутися вошей? В даний час у аптеках продаються препарати у вигляді шампунів, мазей, аерозолів для боротьби з вошами. Більшість з них є досить токсичними і протипоказані для застосування у дітей, вагітних і жінок, що годують. При використанні препаратів дуже важливо дотримуватися інструкцій і враховувати протипоказання. Протипедикульозні шампуні зазвичай діють як на дорослих особин-вошей, так і мають овоцидну дію на гнид. Але в боротьбі з педикульозом якраз найважче – позбавлення від гнид. Навіть після використання якісного шампуню частина гнид все одно може виживати. Тому для позбавлення від них використовують механічні засоби видалення. Гниди можна знімати з волосся вручну, але найкраще використовувати гребінці з дуже частим кроком, вичісуючи їх. На видалення гнид часом іде не один день. Якщо волосся довге, то рекомендується їх підстригти або хоча б вкоротити . Якщо воші з’явилися у одного члена сім’ї, профілактична процедура миття голови за допомогою спеціального шампуню не завадить і всім членам родини.
   З профілактичною метою мінімум один раз у сім днів при яскравому освітленні треба ретельно оглядати голову дитини і прочісувати волосся. Особливо це стосується дітей, які відвідують дитячі колективи або тільки що повернулися з поїздки або санаторію. При наявності контактів, а також, якщо воші виявлені у якогось одного члена сім’ї, то всім необхідно профілактичне лікування. Дівчаткам, які мають густі довге волосся, краще заплітати кіски. Також можна збирати волосся на потилиці під сіточку. Для профілактики головного педикульозу не слід використовувати лікарські препарати. Це пояснюється їх високою токсичністю. Має сенс мити голову шампунем і використовувати ополіскувач, який забезпечує гладкість і шовковистість волосся. Адже чим волосся більш слизьке, тим складніше вошам до нього причепитися.
   Діти, уражені педикульозом, з моменту виявлення відсторонюються від відвідування занять, медичний працівник дає батькам рекомендації по протипедикульозній обробці і допускає дитину в колектив тільки при відсутності вошей та гнид.

Помічник лікаря – епідеміолога Чемеровецького
районного лабораторного відділення
ДУ «Хмельницький ОЛЦ МОЗ України»                                              Ковцун – Момот В.В.

0Shares

   Протягом 2018 року у Чемеровецькому районі зареєстровано 2 випадки лептоспірозу (показник на 100 тис населення складає 4.8), захворіло 2 чоловіки, віком 20 та 24 років, жителі сільської місцевості, проти 1 випадку в 2017 році – що склало 2.2 на 100 тис населення, захворіла жінка віком 63 роки, жителька сільської місцевості.
  Лептоспіроз – гостре інфекційне захворювання, що викликається бактерією роду лептоспіра. Недуга вражає як людей, так і тварин. Патогени потрапляють в організм через шкіру і слизові оболонки, проникають у печінку, нирки, надниркові і селезінку, де активно розмножуються.
  Переносять інфекцію тварини: гризуни, собаки, свині, корови і коні. Передача відбувається після безпосереднього контакту з сечею тварини, вживання зараженого молока, води, або купання у водоймах зі стоячою водою (озера, болота, ставки).
      Резервуаром інфекції І типу є насамперед мишовидні гризуни- її хронічні носії ; додатковим резервуаром інфекції є велика рогата худоба.
   Передача інфекції викликаної лептоспірами І типу, відбувається через воду непротічних водоймищ (боліт, озер, ставків), а також колодязів, забруднених сечею мишовидних гризунів або великої рогатої худоби – носіїв інфекції. При цьому збудник проникає в організм людини через травний тракт і слизові оболонки губ, рота, носа, а також через подряпини, садна і тріщини шкіри. Людина може заразитися якщо вип’є сирої інфікованої води під час купання або в процесі проведення сільськогосподарських робіт, наприклад під час косіння на вогких заболочених ділянках, коли лептоспіри можуть проникнути крізь тріщини шкіри на ногах.
     Водяна гарячка ІІ типу передається людині в основному від сірих пацюків, в сечі яких багато лептоспір. Роль додаткового резервуару інфекції відіграють свині, які іноді протягом тривалого часу є носіями лептоспір. Інфекція передається людині передусім водним шляхом (зараженням від сірих пацюків), а також контактним (переважно під час догляду за свинями- носіями інфекції або через сечу заражених пацюків).
  Лептоспіроз реєструється цілорічно через постійну присутність у житлі людини гризунів (сірих щурів, хатніх мишей), особливо в сільській місцевості.
  Після перенесеної хвороби залишається стійкий типоспецифічний імунітет, проте можливі повторні випадки, спричинені тим самим (дуже рідко) або іншим сероваром лептоспір.
    Лептоспіроз надзвичайно небезпечний не тільки своїми проявами і потенційно летальними наслідками, але і складністю діагностики. Клінічна картина легких форм лептоспірозу захворювання нагадує грип (з яким більшість наших співгромадян звикли справлятися самостійно), а жовтяничні форми необхідно диференціювати з гепатитами та іншими інфекційними хворобами (малярія, сальмонельоз, сепсис, мононуклеоз та ін.).
     Потенційна небезпека лептоспірозу змушує нас уважніше ставитися до свого дозвілля та навколишнього середовищі. Категорично забороняється купатися на закритих пляжах. Перш ніж відправиться до водойми, перевірте, чи відповідає він санітарним нормам.
      Профілактичні заходи, як в осередках інфекції так і в житлових та господарських приміщеннях включають в себе необхідність проводити дератизаційні заходи, охорону джерел водопостачання і продуктів харчування від забруднення виділеннями гризунів; заборона вживання води з відкритих водойм; використання захисного одягу під час робіт у несприятливих умовах, догляду за хворими тваринами; проведення ветеринарно-санітарних і меліоративних робіт.

Помічник лікаря-епідеміолога Чемеровецького
районного лабораторного відділення
ДУ « Хмельницький ОЛЦ МОЗ України»                Ковцун-Момот В.В.

0Shares

   В Чемеровецькому районі в серпні місяці зареєстровано 22 випадки інфекційних хвороб, інтенсивний показник складає 53,1 на 100 тис. населення. А саме: 11 випадків захворювання на гострі кишкові інфекції, з них 7 випадків у дітей до 17 років; 2 випадки сальмонельозу, з них 1 дитина; 2 випадки вітряної віспи, з них 1 дитина 15 років, 1 випадок кору – дитина 10 років, 1 випадок скарлатини – дорослий, 3 випадки захворювання мікроспорією серед дорослого населення; 1 випадок хронічного вірусного гепатиту С – доросла людина; 1 випадок лептоспірозу – доросла людина.
    Захворюваність носила спорадичний характер, не пов`язана між собою загальним джерелом та фактором передачі заразного початку.
  В вогнищах інфекційних захворювань проведено комплекс протиепідемічних заходів, направлених на локалізацію та ліквідацію випадків захворювань, встановлення джерела збудника інфекції та факторів передачі.

Помічник лікаря-епідеміолога
Чемеровецького районного
лабораторного відділення                           Ковцун-Момот В.В.

0Shares

  Протягом свого життя кожна людина деякими інфекціями хворіє неодноразово, інші ж переносить всього один раз, так як до них виробляється стійкий імунітет. Хворіє людина подібними інфекціями частіше в дитинстві. До однієї з таких хвороб відноситься вітрянка.
    Вітрянка – інфекційна хвороба, яка вражає дітей і дорослих, інша назва хвороби – «вітряна віспа». Зустрічається вітрянка переважно серед дитячого населення. Більшість дітей переносять вітрянку, відвідуючи організовані дитячі установи (дитячий сад, школа).
   Збудником вітрянки є один з вірусів герпесу. Після хвороби виробляється стійкий імунітет. Менше 3% людей хворіють на вітрянку повторно. Вірус дуже летючий.
 Заразитися на вітрянку дуже просто. Достатньо лише просто поспілкуватися з хворим вітрянкою або побути з ним в одному приміщенні. При розмові, чханні і кашлі збудник виділяється з організму. Завдяки своїй летючості, він швидко поширюється серед сприйнятливих до нього людей. Контактним шляхом заразитися теж можна, але набагато рідше. Вірус проникає в тіло людини через слизові оболонки дихального тракту. При ураженні шкіри утворюються бульбашкові висипання. При важких формах хвороби елементи висипань можуть бути не тільки на шкірних покривах і видимих слизових, але і на слизових дихального і травного трактів, сечовивідних шляхів, кон’юнктиви і ін. Навіть після того, як хворий одужав, вірус залишається назавжди в людському організмі. Він «дрімає» в спінальних нервових гангліях. У більшості людей він більше ніколи не дасть знати про себе, у деяких проявляється у вигляді оперізуючого лишаю.
   По тяжкості симптомів вітрянка може протікати в різних формах: легкій, середній і важкій.
  Інкубаційний період вітрянки (прихований період) триває від 11 днів до 3 тижнів. В середньому цей час триває близько двох тижнів. В останній день інкубаційного періоду при вітрянці хворий стає заразним, хоча у нього ще немає видимих висипань.
    Типовий висип вітрянки є одним з головних і перших ознак вітрянки. Висип має свої особливості і характеризується стадійністю процесу. Приблизно протягом тижня відбувається підсипання нових елементів.
  Температура тіла при вітрянці практично завжди підвищується. У деяких дітей вона підвищується незначно, у інших досягає високих значень. Температура при вітрянці має таку особливість: вона має хвилеподібний перебіг, піднімається з появою нових висипань. Висип з’являється або ж одночасно з підйомом температури, або ж через кілька годин після її підвищення. Крім підвищеної температури при вітрянці часто бувають інші ознаки інтоксикації. До них відноситься млявість, дратівливість, поганий апетит, сонливість. Іноді буває блювота на тлі високої температури.
  Діти з діагнозом «вітряна віспа» лікування, як правило, отримують в домашніх умовах. Хворим призначається загальний режим. Ті, хто хворі важкими або ускладненими формами повинні бути госпіталізовані в стаціонар.
При вітрянці існують певні правила, яких слід дотримуватися в осередку хвороби. На контактних осіб, які не хворіли на вітрянку, накладається карантин. Карантин встановлюється на 10 днів, починаючи з 11 дня з моменту їх останнього спілкування з хворим. Деяким дітям з групи ризику, які були в контакті з хворим на вітрянку, показано введення імуноглобуліну.
    Щеплення від вітрянки хоч і є надійним способом захисту від цієї хвороби, але у нашій країні вона робиться за епідемічними показаннями або за бажанням пацієнта. Більшість лікарів сходяться на думці, що масово щеплять дітей від вітрянки не потрібно.
   Вітрянка у дорослих зустрічається набагато рідше, так як більша частина населення переносить інфекцію в дитинстві. Однак будучи дорослим складно уникнути зустрічі з вірусом вітряної віспи. Так, у багатьох дорослих зараження вітрянкою походить від власних дітей. Вітрянка у дорослих характеризується більш тяжким перебігом в порівнянні з дітьми. Вітрянка в період вагітності може викликати зараження малюка.
  За 7 місяців поточного року в Чемеровецькому районі зареєстровано 25 випадків вітряної віспи (60,4 на 100 тис.нас.), що є на рівні відповідного періоду 2017 року, в тому числі 21випадок серед дитячого населення. По вікових категоріях :1-4 роки – 6 випадків, 5-9 років -9випадків,10-14років – 4випадки, 15-17років – 2 випадки. Серед організованих колективів випадки захворювання на вітряну віспу реєструвалися в Чемеровецькому медичному коледжі – 1 випадок. Чемеровецькому НВК №1 – 1 випадок , Кутковецька ЗОШ -1випадок ,Закупненська ЗОШ – 1 випадок, Вівсянська ЗОШ- 1 випадок, Свіршковецька ЗОШ-6 випадків, ДНЗ «Сонечко» с .Жердя- 1випадок,ДНЗ«Колобок»с.Кугаївці-5випадків.

Помічник лікаря-епідеміолога Чемеровецького
районного лабораторного відділення
ДУ « Хмельницький ОЛЦ МОЗ України»                                    Ковцун-Момот В.В.

0Shares

      Не справившись поки що як належно із епідемією в Україні із захворюваністю населення на кір, на який захворіло 25 854 людини, в тому числі 15 405 дітей та 10 459 дорослих, включаючи і 13 захворівших на кір в нашому районі ймовірно прогноз відомого лікаря-педіатра Євгена Комаровського, який сказав що «кір це квіточки, а ягідки, маючи на увазі дифтерію ще попереду» може стати реальністю. В Україні із нового року вже зареєстровано 4 випадок дифтерії в Чернігівській області, де захворів 11-річний хлопчик, стан якого важкий, введена протидифтерійна сироватка, знаходиться в реанімації.
   Збільшення випадків очікується вже в поточному році. Ситуація буде набагато важчою ніж з кором.
   Це є результатом антивакцинального руху на протязі останніх років.
   Дифтерія – це гостра бактеріальна інфекція. Збудник дифтерії – паличкоподібна бактерія, шлях передачі – повітряно-крапельний. Іноді факторами передачі можуть стати забруднені руки та об’єкти зовнішнього середовища (предмети побуту, іграшки, посуд, білизна).
   Ворота інфекції – слизові оболонки ротоглотки, рідше – носа і гортані, ще рідше – кон’юнктива ока, вуха, статеві органи, шкіра.
Інкубаційний період триває від 2 до 10 днів. Клінічна симптоматика включає в себе гострий початок, підвищення температури тіла до високих меж, яка зберігається на протязі 2-3 днів, головний біль, нездужання, зниження апетиту, блідість шкіри, тахікардія, при ураженні гортані, трахеї і навіть бронхів розвивається дифтерійний круп, явища інтоксикації, утруднення дихання, тощо.
  При відсутності лікування можуть бути ускладнення – інфекційно-токсичний шок, міокардит, моно- і поліневрити, включаючи ураження черепних і периферичних нервів, ураження надниркових залоз, токсичний нефроз, тощо.
   Лікування включає в себе обов’язкове введення антитоксичної протидифтерійної сироватки, без неї в 50 % негативний результат. Навіть із введенням сироватки смертність становить 10-15% хворих. Поряд із цим необхідно введення великої кількості медичних препаратів в залежності від форми дифтерії.
Основним методом профілактики була, є і ще довго буде імунопрофілактика. При дифтерії складно, навіть у разі масової імунізації швидко виробити імунітет. Належний ефект дасть тільки щеплення, починаючи з дитинства та продовжуючи ревакцинації в дорослому віці.
   Схема імунізації дітей передбачає імунізацію вакциною АКДП починаючи з 3 місяця життя (вакцинують тричі з інтервалом 30-40 днів), потім через 12 місяців ревакцинація, далі ревакцинації в 6-7, 11-12 і 16-17 років.
   Для щеплень дорослих застосовують вакцину АДП-М в формі планової імунізації кожні 10 років до 56 років включно.
  Належного ефекту вакцинації можна досягти тільки при охопленні 95% підлягаючого контингенту.
   Це єдиний варіант захиститися від дифтерії. Якщо ж з якихось причин щеплення в дитячому віці не проведено або проведено із порушенням календаря щеплень то навіть щепившись в дорослому віці 1 раз в 10 років гарантованого імунітету не буде.
   Процесом вакцинації, її плануванням, проведенням, реєстрацією займаються медичні працівники педіатричного, терапевтичного, на тепер профілю сімейної медицини. Саме вони повинні в обов’язковому порядку сповіщати як батьків дітей так і дорослих про дату і час щеплення, в разі відмов від щеплень в медичній документації мають бути відповідні записи за підписами відмовників.
   В нашому районі значна кількість відмовників від щеплень дітей, великий прошарок не щеплених дорослих.
  В зв’язку із серйозністю ситуації щодо дифтерії Чемеровецьке районне лабораторне відділення ДУ «Хмельницький обласний лабораторний центр МОЗ України» звертається як до медичних працівників району в обов’язки яких входить проведення імунізації населення, так і до всього населення району віднестися надзвичайно серйозно до проведення щеплень.
   Відомий вислів, що «хворобу легше запобігти, ніж її лікувати» актуальний саме для цієї ситуації.
   Радимо кожному громадянину особисто поцікавитись станом своїх щеплень та своїх дітей в відповідних медичних закладах і провести необхідні щеплення при їх відсутності. Повірте, це єдиний вихід із ситуації.
  Необхідні вакцини не тільки від дифтерії а й від інших інфекційних хвороб в медичних установах є, щеплення проводяться безкоштовно.
    Бережіть своє здоров’я!

Завідувач Чемеровецьким районним лабораторним
відділенням ДУ «Хмельницький ОЛЦ МОЗ України»       В. Мазур

0Shares

    Через надзвичайно сприятливі погодні умови теперішнього літа для грибів їх урожай в цьому році надзвичайно рясний. Це стосується і Чемеровецького району, де ще поки що збереглися лісові масиви багаті на гриби. За світловий день любителі «тихого полювання» можуть зібрати не один кошик або відро різного виду грибів.
  Однак поряд із отриманням задоволення від збирання грибів можна очікувати і отруєння ними при ігноруванні правил щодо їх збирання, зберігання, приготування та вживання.
  За минулий 2017 рік в районі 1 особа отруїлася грибами, в теперішньому році поки що випадків отруєнь не зареєстровано.
  Основними причинами отруєння грибами є споживання отруйних грибів; неправильне приготування умовно їстівних; споживання старих або зіпсованих їстівних; споживання грибів, котрі мають двійників або змінилися в наслідок мутації; споживання грибів, зібраних в екологічно неблагополучних місцях. Ознаки отруєння: нудота, блювання, біль в животі, посилене потовиділення, зниження артеріального тиску, судоми, мимовільне сечовиділення, проноси. Первинні ознаки отруєння з’являються через 1-4 години після вживання грибів, залежно від їхнього виду, кількості з’їденого, віку та стану здоров’я людини.
   При отруєнні грибами негайно викликайте швидку медичну допомогу.
   Купуйте гриби тільки у відведених для їх продажу місцях, особливо уникайте придбання грибів на стихійних ринках, збирайте та купуйте лише ті гриби, про котрі вам добре відомо, що вони їстівні. Не збирайте гриби поблизу транспортних магістралей, на промислових пустирях, колишніх смітниках, у хімічно та радіаційно небезпечних зонах. Якщо є змога, перевірте гриби на радіоактивність. Не збирайте гриби, котрих не знаєте, особливо з циліндричною ніжкою, в основі якої є потовщення, оточене плівкою. Не збирайте гриби з ушкодженою ніжкою, старі, в’ялі, червиві або ослизлі. Не беріть пластинчасті гриби – отруйні маскуються під них. Не порівнюйте зібрані чи придбані гриби із зображеннями у різних довідниках – вони не завжди відповідають дійсності. Не куштуйте сирі гриби на смак.
  Гриби підлягають кулінарній обробці у день збирання. Прокип’ятіть гриби 7-10 хв. у воді, відвар злийте. Лише після цього їх можна варити або смажити. Ніколи не пригощайте грибами дітей, літніх людей та вагітних жінок. Деякі гриби містять отруйні речовини, які у шлунку не розчиняються, зате у взаємодії з алкоголем викликають бурхливе отруєння. Значна кількість грибів котрі досі вважались їстівними, містить мікродози отруйних речовин. Якщо вживати їх кілька днів поспіль – також може статися отруєння.
   Мариновані й солоні гриби також бувають уражені паличкою ботулізму. Відмити їх від землі та піску через особливу будову плодового тіла практично неможливо, отже неможливо і звільнити від спор ботулізму. Ліпше гриби не закривати герметично у банки, а солити у невеликих ємкостях у кислому маринаді з додаванням кухонної солі.
   Гриби, засолені в ємкостях, треба перед вживанням промивати водою, і для них має бути приготовлений новий маринад.
Доброго Вам здоров’я.

Помічник лікаря-епідеміолога Чемеровецького
районного лабораторного відділення
ДУ «Хмельницький ОЛЦ МОЗ України»                 Ковцун-Момот В.В.

0Shares

   Серед інфекцій, які широко розповсюджені по всьому світі, кишкові інфекції займають особливе місце. Немає жодної держави, де б не зустрічались такі захворювання як дизентерія, ентероколіти, сальмонельоз, черевний тиф, та інші. На одній і тій же території різні інфекції мають різне розповсюдження. Якщо з року в рік спостерігається не висока захворюваність черевним тифом та паразитозами, то більш розповсюджується дизентерія, сальмонельози, ентероколіти. Дана захворюваність має певну сезонність та враження вікової структури людей. Особливу небезпеку кишкові інфекції можуть спричинити маленьким дітям, людям похилого віку та ослабленим організмам.
   Джерелом інфекції при гострих кишкових захворюваннях є хвора людина. Особливо небезпечні хворі, які перенесли захворювання в легкій „стертій” формі, я також бактеріоносії – люди, які перенесли хворобу, або практично здорові, які виділяють збудників захворювання, але самі не хворіють. При сальмонельозах джерелом захворювання можуть бути домашні тварини та птиця.
    У випадку, коли хворий або бактеріоносій не додержується правил гігієни, він може брудними руками перенести мікроби кишкових інфекцій на предмети домашнього побуту: рушник, посуд і т.п. Здорова людина, користуючись ними, забруднює свої руки, і не помивши перед їдою, заносить мікроби в рот. Діти заражаються особливо через звички тримати пальці, або іграшки в роті. Руки частіше всього забруднюються при відвідуванні туалету. Мікроби з брудних рук попадають на харчові продукти, посуд.
  Якщо грунт присадибних ділянок збагачують не обеззараженими нечистотами, овочі забруднюються збудниками кишкових інфекцій. Особливо небезпечні салат, огірки, помідори, які не підлягають термічній обробці.
   Особливо сприятливим середовищем не тільки для вживання, але і для розмноження черевнотифозних та інших кишкових бактерій являються молоко і молочні продукти, різні харчові півфабрикати.
    З рук хворих, бактероносіїв, або тих хто доглядає за хворими бактерії можуть попасти в молоко та молочні продукти.
    Особливо небезпечно, якщо носієм інфекцій стають працівники харчоблоків, продавці продуктових товарів, молокозаводів, працівники дитячих організованих колективів, тощо.
   Одним з важливих факторів розповсюдження кишкових інфекцій є вода забруднена кишковими бактеріями.
  Найчастіше зараження відбувається через вживання забрудненої води нечистотами, які змиваються із ґрунту дощами. Ливневі води розмивають туалети, септики, а нечистоти попадають в криниці, ставки, несправна магістраль водогону. Тому можна заразитися дизентерією, черевнотифозними інфекціями при вживанні не кип’яченої води для пиття, миття посуду, овочів і фруктів, при купанні у відкритих водоймищах.
 Важливу роль в розповсюджені кишкових інфекцій відіграють мухи. Перелітаючи із туалетів, сміттєвих контейнерів в житлові приміщення – сідають на предмети побуту та харчові продукти і при цьому забруднюють все мікробами.
  Джерелом інфекцій при захворюванні на сальмонельоз являються не тільки люди, а і тварини (свині, худоба, собаки, коти, водоплаваючі свійські та дикі птахи). Зараження проходить при вживанні м’яса, риби, молочних продуктів, а також яєць гусей, качок і курей, які заражені збудником сальмонельозу.
   Забруднення, або інфікування м’яса відбувається в процесі забою і розробки туші тваринного бактероносія, якщо були порушені санітарно-ветеринарні правила.
  Найбільшу небезпеку представляють вироби із фаршу, варені ковбаси, холодець. Заражені продукти не змінюють зовнішнього виду, кольору, запаху, смаку.
    Не зважаючи на той факт що за 6 місяців 2018року в порівнянні з аналогічним періодом 2017року захворюваність на гострі кишкові інфекції в Чемеровецькому районні знижена(9 випадків за 6 місяців 2018року проти 22 випадків в 2017році),захворюваність на сальмонельозні інфекції збільшена(3 випадки сальмонельозу за 6 місяців 2018року проти 2 випадків в 2017році).
   Ніхто не застрахований від банального випадку захворіти на кишкові інфекції при проведенні весіль, іменин, поминальних обідів, тощо, із 5 осіб які брали участь у поминальному обіді при спалаху сальмонельозу в смт. Ярмолинці три жителі Чемеровецького району захворіли саме на сальмонельоз.

    Для запобігання цих недуг слід дотримуватись ряду правил:
1. Не купляти харчові продукти , в т. ч. овочі та фрукти поза ринком, магазином.
2. Додержуватись правил особистої гігієни і перш за все миття рук з милом перед їдою, після повернення з роботи з ринку, магазину, після туалету. Особливо це стосується осіб, які доглядають хворих кишковими інфекціями, або самі являються носіями таких інфекцій.
3. Страви, які перед вживанням не підлягають прожарюванню або проварюванню (холодець, заливні страви) зберігатись повинні тільки в холодильнику при температурі не вище +8°.
4. Сирі продукти і готову їжу зберігайте в різному посуді.
5. Обов’язково мийте овочі і фрукти перед вживанням.
6. В кухні повинна бути взірцева чистота. Для сміття та відходів їжі необхідно мати окремий закритий посуд. Кухонний інвентар (м’ясорубки, ножі, посуд) після обробітки сирих продуктів необхідно ошпарювати кип’ятком.
7. Яйця водоплаваючих птахів (гусей, качок) використовуйте тільки для приготування виробів із тіста.
8. Не вживайте воду для миття із забруднених і невпорядкованих криниць, криниць, які розміщенні поблизу надвірного туалету, вигрібної ями, а також з відра загального користування, воду із ставка тощо.
9. В місцях масового відпочинку, на вокзалах для вживання прохолодних напоїв користуйтеся посудом одноразового використання.
10. Не забувайте прибрати місце після відпочинку на природі, особливо залишки харчових продуктів та використаного посуду.
11.Широко використовуйте усі можливі методи для боротьби з мухами. При цьому не забувайте читати інструкцію застосування придбаного вами засобу для дезінсекції.
12. Не займайтесь самолікування, особливо маленьких дітей . Довіряйте порадам лікаря.
    Не забувайте, що легше попередити недугу ніж лікувати.

Помічник лікаря-епідеміолога Чемеровецького
районного лабораторного відділення
ДУ « Хмельницький ОЛЦ МОЗ України»                                   Ковцун-Момот В.В.

0Shares

    У життєдiяльностi людини повітря є одним з головних продуктів споживання і основною умовою існування. Адже без їжі вона може обходитись 5 тижнів, без води – 5 днів, а без повітря – 5 хвилин.
       Стан атмосферного повітря в Україні зазначається як незадовільний, а у деяких регіонах – вкрай загрозливий. Близько 20 відсотків забруднюючих речовин, що викидаються в атмосферу стаціонарними джерелами, є мутагенами і несуть загрозу здоров’ю не тільки нинішнього, а й наступних поколінь.
         Оцінюючи розміри шкоди для здоров’я, необхідно брати до уваги, що хімічне забруднення атмосферного повітря, по-перше, знижує адаптаційні можливості організму і, як наслідок, стійкість до негативних чинників іншої етіології, по-друге, підвищує рівень захворюваності, насамперед органів дихальної системи, і, по-третє, негативно впливає на рівень смертності населення.
     Основними забруднюючими речовинами є оксиди вуглецю, азоту, діоксиди сірки, аміак, феноли, формальдегід, бензапірен.
  Фахівцями санітарно-гігієнічної лабораторії Чемеровецького районного лабораторного відділення, згідно плану моніторингових досліджень, щоквартально проводяться дослідження стану забруднення атмосферного повітря на території смт. Чемерівці в місцях найбільш ймовірного забруднення від викидів автотранспорту на вміст діоксиду азоту, діоксиду сірки, фенолу, формальдегіду та пилу.
    За результатами досліджень перевищень гранично-допустимих концентрацій даних речовин в атмосферному повітрі не зафіксовано. Інформації з протоколами результатів досліджень було направлено на адреси голови Чемеровецької селищної ради та голови районної державної адміністрації.
   Окрім того, було укладено договір з комунальним підприємством “Комунсервіс” Чемеровецької селищної ради і проведено лабораторні дослідження атмосферного повітря на межі санітарно-захисної зони полігону для твердих побутових відходів на вміст аміаку, пилу, діоксиду азоту та сірки в смт. Закупне. Перевищень гранично допустимих концентрацій забруднюючих речовин в атмосферному повітрі на межі санітарно- захисної зони не виявлено.
           Результати проведених досліджень надаються замовнику.

Лікар-лаборант-гігієніст Чемеровецького
районного лабораторного відділення
ДУ «Хмельницький ОЛЦ МОЗ України»                                            Полудняк О.

0Shares

   Питна вода – це харчовий продукт, що конче потрібен для щоденного споживання. У зв’язку з цим до неї ставлять достатньо високі вимоги відносно її безпеки і якості для здоров’я людини.
   Виконувати свою гігієнічну роль вода може лише тоді, коли вона якісна, в іншому разі – вода може спричинити низку хвороб.
   Забруднити питну воду можуть весняні паводки, дощі, танення снігу, ґрунтові, стічні води, різні агрохімікати, які використовуються в сільському господарстві.
  Небезпеку на даний період становить вода з високим рівнем нітратів, особливо для малюків віком до трьох років, з якої при приготуванні сумішей для дитячого харчування може бути отруєння нітратами та виникати захворювання «метгемоглобінемія».
  На жаль, вміст нітратів у воді криниць з кожним роком збільшується. Ця тенденція притаманна і криничній воді населених пунктів Чемеровецького району. Погіршує ситуацію і вкрай незадовільне відношення як органів самоврядування так і окремих громадян до належної експлуатації криниць, особливо їх вчасну очистку, належне облаштування.
 Впродовж 2018 року санітарно-гігієнічною лабораторією Чемеровецького районного лабораторного відділення проведено дослідження 35 проб води з криниць, з яких у 80% випадків (28 проб) виявлено перевищення гранично-допустимих концентрацій нітратів ( від 110 до 280 мг/дм3) при нормі до 50 мг/дм3.
  Так, в селі Гусятин з 5 відібраних проб води всі 5 містять нітрати в межах 136-180 мг/дм3 , в селі Вільхівці з 5 відібраних проб у 4 пробах вміст нітратів в межах 130-250 мг/дм3 , в селі Чорна з 5 проб в 4 пробах нітратів від 115 до 170 мг/дм3, в смт. Чемерівцях з 10 досліджених зразків у 7 випадках вміст нітратів перевищує гранично-допустиму концентрацію в 2-4 рази (110-200 мг/дм3), в смт Закупне з 10 проб у 8 випадках вміст нітратів складає 150-280 мг/дм3 .
 Результати даних досліджень надані керівникам органів самоврядування, відповідна інформація надіслана на адреси районної державної адміністрації та районної ради.
   В районній газеті «Нове життя» № 21 від 25 травня 2018 року розміщена стаття завідувача Чемеровецьким районним лабораторним відділенням В. Мазура «Вода – джерело здоров’я», в якій висвітлена дана проблема.

Лікар-лаборант-гігієніст Чемеровецького районного
лабораторного відділення ДУ «Хмельницький обласний
лабораторний центр МОЗ України»                                 О. Полудняк

0Shares
Loading...