Профілактика захворювань

Профілактика захворювань

12-05-1   Що ж це за хвороба? Це інфекційне захворювання, яке викликано ієрсінією псевдотуберкульозіс. Характеризується високою температурою, висипкою, болями в суглобах, болями в низу живота, загальною слабкістю, нудотою, блювотою, ознобом а головне це одутлуватість, гіперемія обличчя та шиї, ін’єкція судин очей. Для цього захворювання характерний-фекально-оральний механізм передачі.
   В даний час псевдотуберкульоз у вигляді спалахів та спорадичних випадків реєструються у різних областях України та інших країн Європи та Азії. Джерелом інфекції є синантропні та дикі гризуни. Останнім часом має тенденцію до зростання захворюваності псевдотуберкульозом в розвинутих країнах, що пов’язані з створенням великим складів овочесховищ та збільшення чисельності гризунів.
  Збудник псевдотуберкульозу дуже стійкий в навколишньому середовищі. Бактерії можуть розмножуватись при температурі від -4 до +6 С та стійкі до замороження, здатні довго зберігатися в ґрунті та воді , проте чутливі до впливу сонячних променів, висихання, кип’ятіння та дії звичайних дезінфікуючих засобів.
  Псевдотуберкульоз відноситься до зоонозних інфекцій. Захворюваність обумовлена персисценцією збудника в навколишньому середовищі (грунт, вода, рослинні субстрати). та організмі тварин. Головне джерело інфекції для людини є гризуни.
   Шлях передачі – харчовий. Найбільше значення мають овочі, коренеплоди, молочні (сир) – неправильно термічно оброблені м’ясні продукти. Захворюваність має тенденцію до зростання та носить як спорадичний так і спалахоподібний характер. Спалахи часто виникають після вживання в їжу свіжої капусти, моркви, зеленої цибулі, що тривалий час зберігалися в овочесховищах. Друге місце займає водний шлях передачі. Це відбувається при вживанні води з відкритих водойм, інфікованої випорожненнями тварин.
  Псевдотуберкульоз реєструється у всіх вікових групах населення. Має місце зимово-весняний підйом захворюваності. Імунітет після перенесеного захворювання стійкий – типоспецифічний.
   Профілактика
1. Дератизаційні заходи.
2. Зберігання овочів та фруктів на складах в умовах, які виключають вірогідність зараження збудником псевдотуберкульозу та іншими інфекціями.
3. Витримувати технологію приготування салатів та інших страв, які не піддаються термічній обробці (салати, вінегрети, фруктові нарізки).
4. Не вживати води із відкритих водойм.
5. Госпіталізація хворих та заключна дезінфекція в осередку.

Лікар-епідеміолог Хмельницького міськрайонного
відділу ДУ « Хмельницький обласний лабораторний
центр МОЗ України»                                                              Мартиненко Л.М.

0Shares

    Цьогоріч, ми довго чекали снігу, справжньої зими, морозів. Згідно прогнозів метеорологів,через кілька днів наші бажання здійсняться. Але поряд з цим, зима може «пожартувати» з необережними…При дії низьких температур може наступити переохолодження, чи обмороження з трагічними наслідками.
     Переохолодження – патологічний стан, розвивається при тривалій дії холоду на весь організм, в результаті чого виникає порушення кровообігу. Загальне переохолодження організму може виникати як при температурах нижче, так і вище нуля. При цих же умовах може статись і локальне (місцеве) холодове ураження – відмороження окремих частин тіла (обличчя, кисті, стоп, вух, носа та ін.)

11-28-1

   Причинами виникнення є вплив низьких температур, а при певних умовах (мокра і тісне взуття, нерухоме положення на холодному повітрі, алкогольне сп’яніння, і крововтрата) обмороження може бути і при температурі вище 0°С. Частіше піддаються обмороженню вуха, ніс, кисті (пальці) рук, стопи ніг. При відмороженні спочатку відчуваються відчуття холоду і печіння, потім з’являється оніміння. Шкіра стає блідою, чутливість втрачається. Надалі дія холоду не відчувається. Встановити ступінь обмороження можливо тільки після відігрівання потерпілого, іноді через кілька днів. Розрізняють чотири ступеня відмороження.
     Загоєння при відсутності ускладнень (нагноєння) відбувається протягом 15-30 днів. Шкіра раньової поверхні залишається синюшною, її чутливість знижена.
    Перша медична допомога при обмороженні полягає в захисті від впливу низьких температур, негайному поступовому розігріванні потерпілого. Насамперед, необхідно відновити кровообіг в обмороженій частині тіла. Не можна допускати швидкого зігрівання поверхневого шару шкіри на пошкодженій ділянці, так як прогрівання глибоких шарів відбувається повільніше, в них повільно відновлюється кровообіг, а отже, не нормалізується кровопостачання верхніх шарів шкіри і вони гинуть. Тому протипоказано застосування при відмороженні гарячих ванн, гарячого повітря. Переохолоджені ділянки тіла потрібно захистити від впливу тепла, наклавши на них теплоізолюючі пов’язки (бавовняні, ватно-марлеві матеріали). Пов’язка повинна закривати тільки змінені ділянки шкіри до тих пір, поки з’явиться в пошкодженій частині відчуття тепла. В цілях відновлення тепла в організмі і поліпшення кровообігу потерпілому дають гарячий солодкий чай.
      При тривалій дії низьких температур на весь організм можливі замерзання і смерть. Особливо сприяє замерзанню алкогольне сп’яніння. При замерзанні людина відчуває спочатку втому, сонливість, байдужість, а при подальшому охолодженні організму виникає непритомний стан (втрата свідомості, розлади дихання і кровообігу). При явищах припинення дихання і зупинки серцевої діяльності настає смерть.
   Є кілька простих правил, які дозволять Вам уникнути переохолодження і обмороження на сильному морозі:
    1. Не вживайте спиртних напоїв – алкогольне сп’яніння (втім, як і будь-яке інше) насправді викликає велику втрату тепла, в той же час викликаючи ілюзію тепла. Додатковим фактором є неможливість сконцентрувати увагу на ознаках обмороження.
   2. Не паліть на морозі – паління зменшує периферійну циркуляцію крові, і таким чином робить кінцівки більш уразливими.
    3. Носіть вільний одяг – це сприяє нормальній циркуляції крові. Одягайтеся як “капуста” – при цьому між шарами одягу завжди є прошарок повітря, який чудово утримує тепло. Верхній одяг обов’язково повинен не промокати.
   4. Тісне взуття, відсутність устілки, сирі та брудні шкарпетки часто є основною передумовою для появи подряпин і обмороження. Особливу увагу необхідно приділяти тим людям, у кого часто потіють ноги. У чоботи потрібно покласти теплі устілки, а замість бавовняних шкарпеток надіти шерстяні – вони вбирають вологу, залишаючи ноги сухими.
   5. Не виходьте на мороз без рукавиць, шапки і шарфа. Кращий варіант – рукавиці з вологовідштовхувальної тканини, що не продувається, з хутром всередині. Рукавички з натуральних матеріалів хоч і зручні, але від морозу не рятують. Щоки і підборіддя можна захистити шарфом. У вітряну холодну погоду перед виходом на вулицю відкриті ділянки тіла змастіть спеціальним кремом.
     6. Не носіть на морозі металевих (у тому числі золотих, срібних) прикрас. По-перше, метал остигає набагато швидше до низьких температур, внаслідок чого можливо його “прилипання” до шкіри з больовими відчуттями і холодовими травмами. По-друге, обручки на пальцях ускладнюють нормальну циркуляцію крові. Взагалі на морозі намагайтеся уникати контакту голої шкіри з металом.
  7. Користуйтеся допомогою друзів – слідкуйте за обличчям один одного, особливо за вухами, носом і щоками, за будь-якими помітними змінами в кольорі, а він або вона будуть стежити за вашими.
   8. Не дозволяйте обмороженому місцем знову замерзнути – це викличе куди більш значні пошкодження шкіри.
    9. Не знімайте на морозі взуття з обморожених кінцівок – вони розпухнуть і ви не зможете знову одягти взуття. Необхідно якомога швидше дійти до теплого приміщення. Якщо замерзли руки – спробуйте відігріти їх під пахвами.
  10. Повернувшись додому після довгої прогулянки по морозу, обов’язково переконайтеся у відсутності обмороження кінцівок, спини, вух, носа і т.д. Залишене без уваги обмороження може призвести до гангрени і подальшої втрати кінцівки.
  11. Як тільки на прогулянці ви відчули переохолодження або замерзання кінцівок, необхідно якомога швидше зайти в будь-який тепле місце – магазин, кафе, під’їзд – для зігрівання і огляду потенційно уразливих для обмороження місць. Якщо у вас машина заглохла далеко від населеного пункту або в незнайомій для вас місцевості, краще залишатися в машині, викликати допомогу по телефону, або чекати, поки по дорозі пройде інший автомобіль.
    12. Ховайтеся від вітру – ймовірність обмороження у вітряну погоду значно вище.
   13. Не виходьте на мороз з вологими волоссям після душу. Мокрий одяг та взуття (наприклад, чоловік впав у воду) необхідно зняти, при можливості одягнути сухий одяг та взуття і якомога швидше доставити людину в тепло. У лісі необхідно розпалити багаття, роздягтися і висушити одяг, протягом цього часу енергійно роблячи фізичні вправи і гріючись біля вогню.
   14. Буває корисно на тривалу прогулянку на морозі захопити із собою кілька змінних шкарпеток, рукавичок і термос з гарячим чаєм. Перед виходом на мороз треба поїсти – вам може знадобитися енергія.
    Нарешті, пам’ятайте, що кращий спосіб вийти з неприємного положення – це в нього не потрапляти. Якщо Ви не любите екстремальні відчуття, в сильний мороз намагайтеся не виходити з дому без особливої необхідності.

 

Завідувач Деражнянським районним
лабораторним відділенням ДУ «Хмельницький
обласний лабораторний центр МОЗ України                                  Н.Ткачук

1Shares

1  Кишковий ієрсініоз – гостре інфекційне захворювання з фекально-оральним механізмом передачі, симптомами інтоксикації, враженням шлунково-кишкового тракту, печінки та суглобів.
В м.Хмельницькому в листопаді 2018 році зареєстрований 1 випадок ієрсініозу. Згідно даних епідемічного розслідування джерелом інфекції послужили гризуни.
   Клінічні ознаки кишкового ієрсініозу: висока температура, головний біль, блювота, болі в животі, висипка, болі в суглобах.
Механізм зараження – фекально-оральний. Шляхи зараження – харчовий, водний, контактно-побутовий. Найчастіше зараження відбувається через вживання салатів із сирих овочів, які не проходять термічну обробку (цибуля,капуста, морква). Накопичення збудника в готових страв відбувається при порушенні технології їх приготуванні і збільшенні термінів зберігання.
     Для існування збудника необхідна паразитична фаза в організмі тварин а також можливість самостійного проживання в довкіллі. Основний резервуар ієрсіній в природі – грунт. Джерело збудника інфекції є різні дикі та домашні тварини (свині, корови, собаки, коти) ,птиця, гризуни (миші, щурі) а також людина хвора або бактеріоносій. Виділяється збудник з фекаліями та сечею. Хворі тварини забруднюють різні об’єкти навколишнього середовища в тому числі харчові продукти. Велике значення в епідеміологічному відношенні мають овочі і фрукти забруднені сечею гризунів в овочесховищах та на полях вирощування. Найчастіше хворіють діти 1-3 роки та люди похилого віку.
   При відсутності лікування хвороба може переходити в хронічну форму.
    Профілактичні заходи:
1.Раннє виявлення, лікування, ізоляція і госпіталізація хворих та бактеріоносіїв.
2.Виявлення хворих домашніх тварин
3.Проведення дератизаційних заходів
4.Дотримуватись технології приготування та зберігання сирих салатів.
5.Перед приготуванням салатів проводити ошпарювання овочів кип’ятком.

Лікар-епідеміолог Хмельницького
міськрайонного відділу ДУ «Хмельницький
обласний лабораторний центр МОЗ України»       Л.М.Мартиненко

0Shares

imag5   Грип – це гостре інфекційне захворювання, яке характеризується короткочасною гарячкою, загальною інтоксикацією, часто з порушенням діяльності нервової та серцево-судинної системи. Спочатку це: головний біль, загальне нездужання, підвищення температури, озноб, сухий кашель, біль та ломота в суглобах та м’язах. Симптоми тривають протягом 3-5 днів, хоча відчуття втоми та слабкості залишається надовго після видужання.
   Грип має симптоми схожі з іншими гострими респіраторними вірусними інфекціями, але є набагато не безпечнішим та часто ускладнюється пневмонією, нерідко розвивається серцева недостатність. Особливо небезпечним грип є для дітей до 5 років, людей похилого віку, осіб з хронічними захворюваннями.
   Грип дуже легко передається від людини до людини повітряно-крапельним шляхом – коли хвора людина кашляє, чхає чи просто розмовляє. Навіть з легкою формою грипу хвора людина становить небезпеку для оточуючих протягом усього періоду прояву симптомів – в середньому 7 днів. При прояві перших симптомів грипу залишайтесь вдома, щоб не провокувати ускладнення хвороби.    При своєчасному та правильному лікуванні хвороба закінчується повним одужанням.
       Профілактика грипу:
– уникати місць масових скупчень людей;
– не переохолоджуватись;
– не контактувати з хворими на грип;
– регулярно провітрювати приміщення, проводити вологе прибирання;
– обов’язково мити руки, протирати їх спиртовим розчином, особливо після громадського транспорту;
– повноцінно харчуватися, вживати продукти, які містять вітамін С (капуста, морква, цитрусові) та вживати цибулю, часник;
– користуватися одноразовими масками при нежиті та кашлі;
– широко застосовувати засоби народної медицини: (трави) та неспецифічні профілактичні препарати: оксалінова мазь, амізон та вітаміни.
    Згідно з прогнозом Всесвітньої організації охорони здоров’я , вірусами, які ймовірно будуть циркулювати в Україні є:
– вірус, подібний А/Michigan (H1N1);
– вірус, подібний A/ Singapore/ ( H3N2);
– вірус, подібний B/Colorado.
      Одним із найефективніших засобів профілактики грипу є вакцинація. Вакцина захищає від усіх штамів грипу. Вакцинацію бажано проводити за 2-3 тижні або ж за місяць до початку грипозного сезону. Вакцину можна буде придбати в аптеках за власні кошти і зробити відповідне щеплення в поліклініках міста.
Для епідсезону 2018-2019 рр. в Україні очікується наявність вакцин від грипу: Джісі-Флю (Корея), Ваксигрип (Франція).

Лікар-епідеміолог Хмельницького
міськрайонного відділу                                   Л.І.Петерчук

2Shares

  Лістеріоз – інфекційна хвороба тварин і людини, яку спричинюють види роду Listeria. Хвороба характеризується ураженням центральної нервової системи, септичними проявами, абортами, маститами або перебігає у формі безсимптомного носія L. monocytogenes, яке зумовлює захворювання людини, а L. ivanovi — тварин. Джерелом зараження сільськогосподарських тварин є корми, зокрема, силос, де лістерії розмножуються. Зараження людей пов’язане зі споживанням овочів та продуктів тваринництва. Якщо ж вчасно не діагностувати хворобу, страждає центральна нервова система або головний мозок. Як відбувається зараження лістеріозом Шлях збудників до організму пролягає через слизові травного тракту, органів дихання, очей, статевих органів, шкіру та через плаценту вагітної. Через кров та лімфу вони проникають у ретикулоендотеліальну систему (печінка, селезінка, лімфатичні вузли), ЦНС, нирки тощо, де відбувається їхнє розмноження з утворенням гранульом, які містять ретикулярні, моноцитарні клітини, клітинний детрит, змінені поліморфноядерні лейкоцити. В подальшому утворюються некротичні вогнища з можливим рубцюванням.
    Симптоми лістеріозу. На шкірі з’являються дрібні висипання (розеоли та папули), на слизовій рота, глотки, стравоходу часто бувають висипання у вигляді невеликих сірувато-білих гранульом. Відмічаються гарячка, розлади дихання, напади ціанозу, тахікардія. У легенях – явища пневмонії. Збільшені печінка, селезінка. Загальний стан нагадує сепсис. У крові лейкоцитоз з нейтрофільним зсувом вліво. При ураженні нервової системи клініка нагадує картину гнійного менінгіту.
    Як діагностувати лістеріоз. Зробити висновок про хворобу лікар може на основі анамнезу, бактеріологічних посівів крові, випорожнень, сечі з виділенням та визначенням збудника; серологічних досліджень парних сироваток крові для виявлення титру специфічних антитіл у динаміці.
    Лікування лістеріозу. Хворих на лістеріоз (особливо вагітних) госпіталізують та призначають антибактеріальну терапію. У разі своєчасного лікування є шанс на одужання.
  Як запобігти зараженню лістеріозом. Щоб не захворіти на лістеріоз, необхідно ретельно готувати продукти до вживання. Найбільш ефективний спосіб – термічна обробка окропом. Перед вживанням слід обробляти овочі і фрукти окропом.
   Хто знаходиться у групі ризику. У групі ризику знаходяться люди похилого віку зі слабким імунітетом, вагітні жінки та діти. Захворювання може спричинити смерть.
   Як можна заразитися лістеріозом. Збудник лістеріозу можна виділити з ґрунту, кормів. Основним джерелом переносу вірусу є тварини, гризуни, коти собаки, свійські тварини. Основний шлях зараження – через різні харчові продукти.
  Лістеріоз в Україні: який прогноз. На даний час в Україні зафіксовано один випадок захворювання, але кількість може збільшитися, оскільки інкубаційний період становить 70 днів. За попередніми даними, в Україну бактерія потрапила з Угорщини в замороженій кукурудзі. Спалахи лістеріозу були зареєстровані в Австрії, Данії, Фінляндії, Швеції та Великобританії, куди також поставлялася угорська кукурудза. У Європі від цього захворювання загинули 10 осіб. Зараз морожену кукурудзу угорського виробництва активно вилучають з продажу в Україні.

Завідувач відділення
особливо-небезпечних інфекцій
ДУ «Хмельницький ОЛЦ МОЗ України»                 В. Овчарук

0Shares

  Лептоспіроз – гостра інфекційна хвороба з групи зоонозів, яка перебігає з гарячкою, загальною інтоксикацією,ураженням нирок, печінки, серцево-судинної системи, нервової системи, геморагічним синдромом.
  В м.Хмельницькому в поточному році за 4 місяці зареєстрований 1 випадок лептоспірозу та 1 випадок в Хмельницькому районі.
 За аналогічний період 2017 року випадків лептоспірозу не реєструвалось.
   Резервуаром лептоспір у природі є багато видів диких і свійських тварин, в яких інфекція може перебігати латентно або у формі хвороби різної тяжкості. Це найчастіше гризуни з ряду мишоподібних. Велике поширення лептоспір відзначають серед свійських тварин (велика та дрібна рогата худоба, свині, собаки).     Найбільше значення мають ті які виділяють лептоспіри у довкілля з сечею протягом тривалого часу, в першу чергу Механізм передачі збудника контактний, шляхи передачі – водний, аліментарний, раневий. Зараження відбувається при вживанні забрудненої води і харчових продуктів під час купання, риболовлі, занять водним спортом у забруднених збудниками водоймах, при догляді за хворими тваринами, випадковому потраплянні сечі хворої тварини на пошкоджену шкіру людини. Для проникнення лептоспір достатньо найменших пошкоджень цілісності шкіри. В шлунку ж людини збудник швидко гине через сильно кислу реакцію шлункового соку. Тому інфікування при вживанні забрудненої води або їжі здійснюється через дрібні пошкодження слизової оболонки ротоглотки. Хвора людина практично не становить небезпеки для оточуючих.
   Полівка звичайна – одне з джерел лептоспір для людей, які працюють в полі або з сіном. У природних водоймах з нейтральною або слабо лужною реакцією лептоспіри зберігають життєздатність 2-4 тижні, у стерильній воді – до 200 діб, а у морській воді дуже швидко гинуть. У вологому грунті живуть 3-9 місяців, на харчових продуктах – від кількох годин до 30 діб. Стійкі до дії низьких температур (добре зберігаються в замороженому стані до 2-х років). Проте дуже чутливі до висушування, високої температури (при 55С гинуть за 25-30 хвилин, при кип’ятінні – практично миттєво).
   Сприйнятливість висока, частіше хворіють чоловіки. Необхідно особливу увагу приділяти людям, які працюють в несприятливих санітарних умовах – це паводок, контакт з стічними водами та особи, які працюють на заболочених луках. Необхідно одягати спецодяг, який захищає від потрапляння забрудненої води на шкірні покриви.
   Для ранньої клінічної діагностики лептоспірозу( в перші 4-5 днів) велике значення надають таким клінічним ознакам: раптове підвищення температури, болі в м’язах, геморагічний синдром.
   Для того, щоб не захворіти лептоспірозом слід звернути увагу на небезпеку купання у непроточних водоймах з пошкодженням шкірних покривів, так як лептоспіра активно проникає в шкірні покриви людини. Не використовувати воду відкритих водойм для пиття і господарських потреб. Не вживати немиті овочі та фрукти,які довго зберігалися в місцях де є гризуни. Не вживати молоко від хворих на лептоспіроз тварин. В разі виникнення вище вказаних клінічних проявів необхідно терміново звернутись до лікаря та дотримуватись його рекомендацій.

Лікар-епідеміолог
Хмельницького міськрайонного відділу                     Л.І.Петерчук

0Shares

почему  Малярія – паразитарне захворювання, збудником якого є найпростіші (плазмодії малярії), що передаються від хворої до здорової людини через укуси малярійних комарів. Хвороба найбільш поширена в країнах з тропічним кліматом. Захворювання часто починається з нездужання, слабкості, розбитості, головного болю, болю в м’язах, суглобах, попереку, сухості в роті, в подальшому з’являються приступи лихоманки, блювота, розлади травлення (пронос), кашель, порушення з боку нервової та інших систем організму. За тяжкого злоякісного перебігу хвороба може закінчитись смертю.
   Особам, що виїжджають у відрядження, на роботу чи відпочинок до країн, ендемічних з малярії, варто пам’ятати про небезпеку захворювання на малярію. Але малярію можна попередити! Засобами попередження є застосування протималярійних препаратів та захист від укусів комарів.
  Найбільш поширеним протималярійними препаратом є делагіл (хлорохін), застосування якого треба починати за тиждень до виїзду. Доза – 2 таблетки по 0,25 або 1 таблетка по 0,5 на добу. Препарат приймають 2 дні підряд. В період перебування в ендемічній місцевості дозу препарату застосовують один раз на тиждень.
  В країнах, де у збудника малярії реєструється стійкість до делагілу (хлорохіну) застосовують ларіам (мефлохін), малоприм, які приймають по одній таблетці щотижня підряд до 6-и місяців з подальшою заміною препарату на делагіл.
   Дітям препарат призначають відповідно до вікової дози після консультації з лікарем.
 Після прибуття до країни призначення доцільно проконсультуватися з лікарем посольства про необхідність хіміопрофілактики малярії в конкретному місці перебування, термінах її проведення, а також про протималярійні препарати, які можна придбати в місцевій аптечній мережі, та схеми і дози їх застосування.
   Захист від укусів комарів повинен здійснюватись як під час перебування в приміщенні, так і поза ним. Малярійні комарі нападають на людину найчастіше ввечері, з настанням сутінок, та вночі. В цей час бажано носити одяг, що прикривав би більшу частину тіла (комбінезони, одяг з довгими рукавами, довгі брюки та інш.). Відкриті частини тіла, особливо під час перебування поза приміщенням в присмерку, для запобігання нападу комарів слід змащувати репелентами у вигляді кремів, спиртових розчинів, аерозолів, які дозволені для використання. Репеленти наносять на шкіру тонким шаром, уникаючи попадання їх на слизові оболонки. При необхідності ним же можна просочити одяг. Тривалість дії репелентів залежить від навколишньої температури та вологості: за високих їх показників – 30-50 хвилин, за помірних – до 3-4 годин. Змивають репелент з шкіри водою з милом, при цьому механічні засоби (губки, щітки та інш.) не використовувати! У випадку попадання репеленту на слизові оболонки їх потрібно негайно промити водою, бажано перевареною, або слабким розчином охолодженого чаю.
    В сутінки, після заходу сонця, бажано перебувати у приміщенні, недосяжному для зальоту комарів, оснащеному кондиціонером. Для попередження зальоту комарів до приміщення двері й вікна повинні бути засітчені. Спати слід під сітчатою запоною, краї якої треба старанно заправити під матрац. При виявленні комарів, що залетіли до помешкання, їх знищують механічно, або за допомогою аерозольних інсектицидів, електрофумігаторів та антимоскітних спіралей. Житлові приміщення рекомендується щоденно ввечері обробляти аерозолем, по можливості таким, що містить синтетичні піретроїди. Після експозиції інсектициду протягом 20-30 хвилин приміщення слід провітрити, не знімаючи захисних сіток з вікон і дверей. Доцільно також обробити інсектицидами та репелентами запони, сітки на дверях та вікнах (незалежно від наявності кондиціонерів).
  Після повернення додому необхідно негайно повідомити дільничного (сімейного) лікаря про Ваше прибуття з тропічних країн. Застосування протималярійного препарату слід продовжувати ще протягом 4-х тижнів після виїзду з малярійної місцевості, оскільки за відсутності хіміопрофілактики в цей період існує найбільша вірогідність виникнення особливо небезпечної злоякісної форми тропічної малярії.
    В окремих випадках захворювання на малярію може виникнути в більш пізні терміни, навіть при застосування протималярійних препаратів. Тому, при нездужанні, що супроводжується підвищенням температури, потрібно негайно звернутися до лікаря. Протягом 3-х років після повернення додому при будь-якому захворюванні не забувайте нагадувати лікарю, який Вас лікує, про перебування в тропіках, незалежно від попередніх показників дослідження крові на малярію.
  Щорічно біля 20 тисяч осіб, які відвідують ендемічні країни, заражаються цією хворобою. Тропічна малярія є найбільш небезпечною, від якої вмирає близько 1% осіб, що заразилися. В 2017 році в Україну було завезено 47 випадків малярії. За 4 місяці 2018 року – 11 випадків, з них по 3 випадки малярії зареєстровано в м. Києві та Харківській області, по 1-ому випадку – Донецькій, Миколаївській, Одеській, Херсонській і нашій Хмельницькій областях.
  Майже щороку в області реєструються поодинокі випадки тропічної малярії, завезеної із-за кордону, зазвичай з країн Африки, Азії і Океанії. В поточному році тропічна малярія була завезена із Екваторіальної Гвінеї, де хворий півтора місяця працював на будівництві.
    Всього на обліку в лікувально-профілактичних закладах області перебуває 3272 особи, що прибули з ендемічних по малярії місцевостей за останні 3 роки, з них 1620 – в минулому році.
  Слід зауважити, що територія України, у тому числі і нашої Хмельницької області, належить до територій з можливим розвитком місцевих випадків триденної малярії, адже вона заселена комарами роду Анофелес, які є переносниками збудника малярії. Тому, літом заразитися можна і нікуди не виїжджаючи. Зараження в даному випадку може відбутися від захворілої на триденну малярію людини, якщо вона своєчасно не звернеться за медичною допомогою.

   Пам’ятайте, що чим ретельніше і чіткіше ви будете виконувати правила профілактики малярії, тим менша буде вірогідність захворіти цією небезпечною хворобою!

   Лікар-епдеміолог                 Л. Венгер

0Shares

     Бактеріоносі́йство – це перебування в організмі людини або тварини і виділення в зовнішнє середовище збудників заразних захворювань без наявності видимих проявів хвороби. Людина буває носієм збудників черевного тифу, паратифів, сальмонельозу, ешерихіозу, дифтерії, носієм стрептококів, стафілококів тощо.
    Звичайно бактеріоносійство спостерігається певний час після перенесеного захворювання, іноді воно буває у клінічно здорових людей, хоча часто є відображенням стертої форми хвороби. Тривалість бактеріоносійства від кількох днів до багатьох років (до 10 років при черевному тифі).
  Встановлено також вірусоносійство ряду патогенних вірусів. Однак, найчастіше вірусоносійство існує приховано, таке вірусоносійсто характерне для поліомієліту, епідемічного гепатиту; можливо таке носійство для вірусу герпесу, аденовірусів та ін.
      Бактеріоносійство епідеміологічно небезпечне для оточуючих, бо саме здорові носії легко можуть поширювати захворювання серед людей, з якими контактують. Особливо небезпечно таке носійство серед медичних працівників, оскільки вони можуть стати джерелом внутрішньолікарняних інфекцій, серед робітників закладів громадського харчування, особливо в дитячих колективах, оскільки при попаданні мікробів на їжу вони можуть бути причиною харчових токсикоінфекцій (так званих харчових отруєнь).
   Саме бактеріоносії інколи стають причиною спалахів гострих кишкових інфе-кціях в організованих колективах.
   Лише в квітні-травні поточного року в Україні зареєстровані спалахи гострих кишкових інфекцій, пов’язаних з підприємствами громадського харчування: вживання шаурми в кіоску по реалізації фастфуду «Вкус Востока» в м.Одеса; групове захворювання на гострі кишкові інфекції серед запрошених на святкування весілля в с.Нерубайське Одеської області; спалахи кишкових інфекцій в організованих дитячих колективах – у Вікнянській загальноосвітній школі Чернівецької області, в комунальному дитячому закладі №1 «Калинонька» м.Збараж Тернопільської області, серед вихованців дошкільного навчального закладу №3 м.Могилів-Подільський Вінницької області, у загальноосвітній школі Борівського р-ну Харківської області та ін.
  Своєчасне виявлення інфекції та адекватне лікування збереже здоров’я не тільки самих носіїв, але й оточуючих. В цілях профілактики масового поширення інфекції працівників харчових підприємств, дитячих установ систематично обстежують на можливе бактеріоносійство.
   Лікування бактеріоносіїв раніше зазвичай було малоефективним. В даний час застосування антибіотиків і бактеріофагів дозволяє у багатьох випадках звільняти людей від бактеріоносійства.
   Інфекції легше запобігти ніж її лікувати!
  Обстеження на носійство збудників інфекцій можна пройти в бактеріологічній лабораторії Державної установи «Хмельницький обласний лабораторний центр Міністерства охорони здоров’я України» по вул. Свободи,4, тел. 630-301.
 За детальною інформацією звертатись до відділення організації епідеміологічних досліджень відділу дослідження біологічних факторів за адресою м. Хмельницький, вул.Пилипчука,55, тел. 720-305.

Лікар з гігієни харчування                                       Надточей Н.М.

0Shares

  Сальмонельоз – гостре інфекційне захворювання, що характеризується ураженням органів травлення та виникає при споживанні продуктів, заражених поширеними в природі мікроорганізмами – сальмонелами. Основним місцем їх знаходження є кишківник тварин і людини.
  В поточному році в області зареєстровано 61 випадок сальмонельозу, що в 1,1 рази більше ніж у минулому. Серед захворілих 49% складають діти до 17 років, з них половина – організовані. Найбільш ураженою є вікова група від 1-ого до 4-х років. Помісячно захворюваність розподілилась наступним чином: січень – 15 випадків, лютий – 12, березень – 13, квітень – 21. З квітня намітилась тенденція до зростання захворюваності. Це може бути пов’язано зі значним підвищенням температури повітря наприкінці квітня і відповідно активізацією чинників передачі збудника.
   При проведенні опитування хворих на сальмонельоз встановлено, що в 95% випадків захворюваність пов’язана з вживанням харчових продуктів (кожний другий випадок – курячих яєць, кожний 4-й – м’ясо свійських тварин та птиці), причиною інфікування яких було недотримання правил приготування, зберігання та споживання.
     Захворювання у людини виникає, в основному після вживання їжі зараженої сальмонелами. Інкубаційний період (період від зараження до появи перших клінічних симптомів) коливається від 3-4 годин до 7 діб (у більшості випадків — від 8 до 36 годин). Захворювання починається гостро з ознобу, підвищення температури до 38-390С, головного болю, слабкості, болю в животі. Пізніше приєднується нудота, блювота та пронос.
   Профілактика сальмонельозу дуже проста. Щоб звести до мінімуму ризик зараження потрібно лише виконувати наступні рекомендації:
– дотримуйтесь елементарних правил особистої гігієни – ретельно мийте руки з милом після відвідування вбиральні, перед вживанням їжі та її приготуванням;
– не купуйте молочну, м’ясну продукцію та яйця на стихійних ринках, а також звертайте увагу на температурний режим та терміни зберігання вказаної продукції в торгівельній мережі;
– не зберігайте в домашньому холодильнику сирі продукти поряд з продуктами, які не підлягають термічній обробці (до прикладу, поряд з салатами, холодцем, молочними продуктами не можна зберігати сирі полуфабрикати з м’яса, птиці або сирі яйця);
– використовуйте окремий кухонний інвентар (розробні дошки, ножі), посуд для сирих і готових продуктів; після розробки сирого м’яса ретельно вимийте та ошпарте інвентар і посуд;
– перед споживанням піддавайте ретельній термічній обробці м’ясні продукти, яйця, рибу; дотримуйтесь правил кулінарної обробки продуктів та технології їх приготування;
– ретельно мийте курячі яйця перед використанням; яйця водоплаваючої птиці (качок, гусей) використовуйте лише для виготовлення виробів з тіста, які піддаються тривалій термічній обробці;
– не зберігайте готові страви при кімнатній температурі більше ніж 2 години;
– салати, вінегрети, паштети та інші страви, які не піддаються повторній термічній обробці, вживайте відразу після приготування;
– овочі, фрукти, зелень ретельно мийте під проточною водою, а потім ошпарюйте; молоко вживайте тільки пастеризоване або кип’ятить.
   Якщо ж все-таки не вдалось вберегтися від такого неприємного захворювання, як сальмонельоз, необхідно терміново звернутися до лікаря. Самолікування в жодному випадку недопустиме, адже перебіг хвороби може досить тяжким і наслідки непередбаченими.
  Головна наша мета – попередження. Виконання вищевказаних рекомендацій допоможе вам запобігти неприємностям, зберегти здоров’я та хороший настрій.

Лікар-епідеміолог          Л.Венгер

0Shares

     Правець – важке токсикоінфекційне захворювання, що виникає при інфікуванні будь-яких ран анаеробним збудником: правцевою паличкою.
   Незважаючи на те, що з 1993 року після масової імунізації населення проти дифтерії та правцю, спостерігається відчутне зниження захворюваності, проте правець в Україні лишається і сьогодні значною медичною та соціальною проблемою через високу летальність, яка сягає 60-80%.
   Захворюваність на правець поширена на території України нерівномірно. Найбільша кількість хворих реєструється у південно-західних та західних областях, що залежить від забруднення ґрунту збудником цієї інфекції.
   Особливу роль у поширенні правцю відіграє ґрунт. Правцева паличка здатна не тільки тривалий час зберігатися у вигляді спор, а й розмножується у ґрунті при наявності вологи і тепла.
 Механізм передачі збудника правцю може бути охарактеризований як контактний. Зараження людини здійснюється внаслідок проникнення спор із ґрунту через ушкоджену шкіру і слизові оболонки.
     Найчастіше (близько 80%) захворювання на правець виникає при побутових травмах нижніх кінцівок, насамперед стоп.
   Найвища захворюваність на правець визначається з травня по жовтень. Близько 85% осіб, які захворіли, припадає на вікові групи старше 60 років. Найчастіше хворіють пенсіонери і домогосподарки, захворюваність серед дітей реєструється рідко.
   Проте, сьогодні, коли значна кількість дітей залишається не щепленими проти правцю, випадки захворювань почали реєструватися серед дітей.
    Так, на Хмельниччині у 2015 році на правець захворіла дитина у віці 16 років; у 2016 році – у віці 7 років; у 2017 році зареєстрований випадок правцю у дитини 7 років, чого раніше не було. До того ж, у 2016 році від правцю померла жінка 85 років. Все це говорить про погіршення епідситуації з правцю.
   Основний шлях запобігання захворювання на правець – планова вакцинація. З другого боку, дуже важливо провести термінову профілактику правцю при травмах з порушенням цілості шкірних покровів, або слизової оболонки – подряпина, абсцес, покуси тварин, відкриті переломи тощо.
 Населенню необхідно пам’ятати про небезпечність навіть невеликих травм, таких як прокол шкіри колоском. Роботи на городах, дачах, в садах, на полях слід виконувати у взутті.
  Пам’ятайте, що при травмі необхідно негайно звернутись до лікувального закладу, де ви отримаєте не тільки первинну хірургічну обробку рани, а і термінову специфічну імунопрофілактику правцю.

    Лікар-епідеміолог               Л.Калінер

0Shares

   За останні роки в Україні захворювання населення на гострі кишкові інфекції є найбільш поширені. Особливу актуальність кишкові інфекції набувають в літній період року, коли різноманітні збудники, які викликають дані інфекції (бактерії, віруси) у весняний, літній та осінній теплі періоди часу мають найбільш сприятливі умови для розмноження.
    До кишкових інфекцій відносяться такі захворювання як: холера, черевний тиф, сальмонельоз, дизентерія, гастроентероколіт, харчова токсикоінфекція та інші.
   Хвороботворні мікроорганізми потрапляють в організм людини через рот з їжею, водою, а також заносяться брудними руками. В шлунково-кишковому тракті вони розмножуються та викликають клінічні прояви вищевказаних захворювань. Виділяються збудники інфекцій з організму людини з її виділеннями.
   Провідними симптомами гострих кишкових інфекцій є діарея (рідкі випорожнення), підвищення температури тіла, блювота. Кишкові інфекції можуть призвести до розвитку зневоднення, ураження шлунково-кишкового тракту, підшлункової залози, печінки, серцево-судинної системи, які можуть загрожувати життю людини.

   Для того щоб уберегти себе від кишкових інфекцій потрібно:

• дотримуватися правил особистої гігієни;
• ретельно мити руки з милом перед вживанням їжі, після повернення з вулиці та після кожного відвідування вбиральні;
• мити та тримати у чистоті всі поверхні та кухонні прилади, що використовуються для приготування їжі;
• користуватися індивідуальним посудом;
• запобігати проникненню комах та тварин до приміщень, де відбувається приготування їжі та зберігаються продукти харчування;
• регулярно мити та обдавати окропом дитячий посуд та іграшки;
• окремо готувати і зберігати сирі та готові до вживання харчові продукти (сире м’ясо, птицю, рибу, овочі, фрукти тощо);
• для обробки сирих продуктів використовувати окремі кухонні прилади (ножі, обробні дошки тощо);
• добре прожарювати або проварювати продукти, особливо м’ясо, птицю, яйця і рибу;
• дотримуватись відповідного температурного режиму при зберіганні харчових продуктів (не залишати готові харчові продукти при кімнатній температурі більш ніж на 2 години);
• використовувати безпечну воду, не пити воду з неперевірених джерел;
• вживати бутильовану воду, у разі неможливості придбання бутильованої води використовувати охолоджену кип’ячену воду;
• використовувати продукти харчування, оброблені з метою підвищення їх безпеки, наприклад пастеризоване молоко;
• мити та обдавати окропом фрукти і овочі, особливо у разі споживання їх у сирому вигляді;
• не вживати продукти з вичерпаним терміном придатності, використовувати для приготування їжі тільки свіжі харчові продукти;
• при транспортуванні і зберіганні харчових продуктів використовувати чисту упаковку (поліетилен, контейнери для харчових продуктів тощо);
• не купувати продукти харчування у випадкових осіб або в місцях несанкціонованої торгівлі;
• не давати маленьким дітям некип’ячене розливне молоко, сирі яйця тощо;
• не купатися в непроточних водоймах, у несанкціонованих місцях, не заковтувати воду під час купання;
• уникати контактів з особами, які мають ознаки інфекційного захворювання;
• при появі симптомів захворювання (підвищення температури тіла, головний біль, інтоксикація, блювання, рідкі випорожнення, біль у животі, висипання на шкірі тощо) своєчасно звертатися за медичною допомогою.
  Особливу увагу слід приділяти умовам зберігання та приготування їжі під час відпочинку на природі та в туристичних походах. Не слід брати в дорогу продукти, які швидко псуються. Для кращого зберігання продуктів можна використовувати сумки-холодильники.
   Фактором передачі кишкових інфекцій може стати і вода забруднена виділеннями хворої людини або носія інфекції. Тому рекомендую не використовувати для пиття, приготування їжі та миття посуду воду з незнайомих джерел водопостачання.
Велике значення в профілактиці кишкових інфекцій є дотримання правил особистої гігієни: перед приготуванням їжі, перед її вживанням, після відвідування туалету потрібно обов’язково мити руки.
  Серед вікових груп населення значна питома вага захворюваності на кишкові інфекції припадає на дітей раннього віку. Окремо звертаю увагу батьків немовлят: в профілактиці діареї у дітей важливим є грудне вигодовування, користування безпечною водою, дотримання санітарних норм при приготуванні та прийомі їжі, часте миття рук в т.ч. під час догляду за дитиною.
    У випадку виявлення первинних ознак кишкового захворювання потрібно терміново звернутись до найближчої лікувальної установи і не займатись самолікуванням, щоб не зашкодити своєму здоров’ю та захворювання не переросло в хронічне протікання.

Заступник директора ДУ «Хмельницький обласний
лабораторний центр МОЗ України»                                  Я. Главацький

0Shares

   Вакцинопрофілактика у ХХ столітті стала провідним методом боротьби з інфекційними хворобами. Це найбільш ефективний та економічно доступний метод боротьби з інфекційною патологією, так як вакцинація знижує дитячу смертність від масових інфекцій, збільшує очікувану продовженість життя і забезпечує активне довголіття у всіх соціальних групах населення. Ліквідація натуральної віспи та контроль над багатьма тяжкими інфекціями, що обумовлюють високі показники захворюваності та смертності, в першу чергу в дитячому віці – заслуга вакцинації. Імунізація зберігає щорічно більше трьох мільйонів життів – близько десяти тисяч щоденно, захищає мільйони від інвалідності. Неважко уявити, які наслідки очікує людство у випадку припинення проведення щеплень, чи навіть короткочасного зниження обсягу ними.
     Зупинюся більш ретельно на окремих інфекційних захворюваннях.
   Гепатит В – є однією з важливих проблем охорони здоров’я усіх країн світу. Вірус гепатиту В, потрапляючи в організм людини, викликає не тільки розвиток гострої інфекції, а й формування пожиттєвого вірусоносійства, хронічного гепатиту з подальшим розвитком первинного раку печінки. Хто з нас не відвідує стоматолога, не потрапляє у лікарню, тощо, де є умови інфікуватись вірусним гепатитом В, який передається з кров’ю навіть при мікротравмах шкіри та слизових оболонок. У світі налічується більше двох млрд. інфікованих гепатитом В, з яких щорічно помирає 1,2 млн. У даний час вакцинопрофілактика гепатиту В є основним методом боротьби з цією інфекцією. За час проведення щеплень проти гепатиту В у країні захворюваність зменшилась у 3,3 рази.
   Туберкульоз – на сьогоднішній день представляє собою одну з найважливіших проблем як у світі, так і в Україні. Незважаючи на щорічне незначне зниження захворюваності епідемія туберкульозу в Україні продовжується. Щорічно на теренах області хворіє на туберкульоз більше півтисячі осіб, в тому числі діти та підлітки. Збільшується кількість бацилярних форм туберкульозу та залишається високою смертність від цієї хвороби. В даний час єдиним способом захисту новонароджених від цієї інфекції є щеплення, яке проводиться безпосередньо в пологових будинках, до контакту дитини із збудником.
    Дифтерія – є інфекцією, успіх у боротьбі з якою досягається завдяки імунізації населення дифтерійним анатоксином. Щоб уявити собі, якою бідою для людства була ця хвороба, досить навести декілька цифр: у довакцинальний період у нашій країні хворіло на дифтерію від 40 тисяч до 80 тисяч осіб щорічно. Введення обов’язкової вакцинації докорінно змінило ситуацію. Починаючи з 1936 року в нашій країні розпочалась імунопрофілактика дифтерії після чого в 80-ті роки захворюваність зменшилась у 12 тисяч разів.
   В 90-х роках, країни колишнього СРСР пережили безпрецедентну епідемію дифтерії через зниження обсягу дітей, які отримали повноцінні щеплення проти цієї інфекції, на 50%, що призвело до «повернення» дифтерії, яке вартувало суспільству більш ніж 100 тисяч випадків захворювання, з яких близько 5 тисяч закінчились летально. Причиною недостатнього охоплення щепленням населення була агресивна компанія в засобах масової інформації про шкідливість щеплення. Лише ціною великих зусиль, завдяки збільшенню обсягу щеплень, як серед дітей, так і серед дорослого населення, вдалося виправити цю ситуацію.
   Кашлюк характеризується приступами судомного кашлю, який зазвичай, закінчується спазмом голосової щілини. Ускладненнями кашлюку були пневмонії, хронічні енцефаліти, які робили дітей інвалідами, якщо вони виживали. Положення кардинально змінилось з введення вакцинації проти кашлюку. Захворюваність знизилась у десятки разів, у тисячі разів – летальність. Те, що сучасне положення – результат масової вакцинації проти кашлюка підтвердив і негативний досвід відмов від вакцинацій, під тиском батьків. Так, у 90-х роках, коли охоплення дітей зменшилось втричі – захворюваність кашлюком, у т.ч. тяжким зросла, з’явились летальні випадки.
    Правець – поширене у всьому світі інфекційне захворювання, яке викликається природною бактерією, що потрапляє в організм людини через відкриті рани, при цьому виділяється токсин, який діє на нервову систему, викликаючи тонічне скорочення та спазм м’язів, в результаті чого розвивається дихальна недостатність, яка може призвести до смерті. Це захворювання у світі забирає життя 410 тисяч осіб щорічно. Летальність від правцю досягає 90%. Вона вища у новонароджених та осіб похилого віку. Введений протиправцевий анатоксин створює довготривалий імунний захист. Завдяки його широкому використанню захворюваність правцем в Україні зведена до поодиноких випадків.
   Поліомієліт – вірусна інфекція, яка уражає нервову систему, викликає паралічі і навіть смерть. Всього п’ятдесят років тому поліомієліт був основною причиною паралічів у світі, викликаючи каліцтва у сотні тисяч дітей та дорослих. У 1958 році в Україні було зареєстровано 3763 випадки паралітичного поліомієліту і сучасна медицина була не в силах зупинити його. У 1959 році розпочато масову імунізацію, починаючи з 60-х років минулого сторіччя після масової вакцинації населення вже спостерігались поодинокі випадки цієї хвороби. Яскравішої ілюстрації ефективності вакцинації надати важко. Завдяки вакцинації проти поліомієліту світ скоро звільниться від цього захворювання. З 2002 року в Європейському регіоні припинена циркуляція «дикого» поліовірусу.
     Кір – гостре, високо контагіозне вірусне захворювання, яке уражає переважно дітей. В минулому столітті через високу летальність кір вважався найбільш небезпечним захворюванням дитячого віку і навіть отримав назву «дитячої чуми». Після того, як у 60-ті роки ХХ століття почала проводитись масова вакцинація проти кору. Захворюваність ним різко зменшилась. Вакцинація у світі щорічно попереджує близько 80 млн. випадків захворювання і більше 5 млн. випадків смерті від кору.
   Епідемічний паротит – у хлопчиків-підлітків може викликати запалення яєчок (орхіт), що призводить до безпліддя, у дівчаток – запалення яєчників (овофорит), можливі і інші ускладнення. Із введенням вакцинації захворюваність епідпаротитом зменшилась на 90%.
  Краснуха – висококонтагіозне інфекційне захворювання, яке представляє собою особливу небезпеку для дітей та молодих осіб. За даними офіційної статистики рівень захворюваності краснухою коливається у різні роки від 336,0 до 100,0 на 100 тисяч населення. Головна небезпека краснухи в тому, що вірус, який викликає захворювання негативно впливає на розвиток плоду у вагітних жінок і може призвести до народження неповноцінних дітей. Для жінок, які заразились краснухою протягом перших 16-ти тижнів вагітності, існує особливо високий ризик того, що дитина народиться з серйозними вадами. Вирішення проблеми краснушної інфекції можливе лише за допомогою вакцинопрофілактики.
  Національний сучасний календар профілактичних щеплень, затверджений наказом МОЗ України №551 від 11.08.2014 року «Про удосконалення проведення профілактичних щеплень в Україні». Він включає обов’язкові профілактичні щеплення від дифтерії, кашлюку, правцю, поліомієліту, вірусного гепатиту В, туберкульозу, кору, паротиту та краснухи.
   При цьому, необхідно розуміти: щоб досягнути успіху недостатньо зробити щеплення лише декільком дітям. Потрібно вакцинувати щонайменше 95% дітей. Перед щепленням – обов’язковий огляд лікаря. Після щеплення – необхідно забезпечити медичне спостереження за дитиною.
  Шановні подоляни! Будьте пильними і не вірте непрофесіоналам, які виконують чиїсь замовлення та паплюжать одне з величних досягнень медицини – вакцинацію. Робіть щеплення собі та своїм дітям, бо тільки так Ви можете захиститись від інфекційних захворювань. Пам’ятайте, що використовуються для щеплень тільки безпечні та ефективні вакцини. Сьогодні із впевненістю можна говорити, що вакцинопрофілактика є не тільки ефективним методом попередження низки інфекційних захворювань, але й надійним засобом активного довголіття.

Лікар-епідеміолог
ДУ «Хмельницький обласний
лабораторний центр МОЗ України»                                         Л. Калінер

0Shares

   Токсикози – це гострі або хронічні захворювання шлунково-кишкового тракту, що виникають внаслідок вживання їжі, яка містить продукти життєдіяльності мікроорганізмів (токсини), при цьому сам збудник в їжі може бути відсутній або знаходитись в невеликій кількості.
  Найбільш розповсюджений серед бактеріальних токсикозів – стафілококовий токсикоз, який складає більше 40 % всіх харчових отруєнь. Сприятливість людей до стафілококового токсину надзвичайно висока: захворює 60-90% осіб, що вживали забруднену їжу.
  Стафілокок широко розповсюджений в природі, добре зберігається в навколишньому середовищі, стійкий до дії високих та низьких температур. Стафілококи здатні розмножуватись і продукувати токсин при температурі від 7 до 45 С в широкому діапазоні рН – від 4,2 до 9,3. При температурі +4 +6 стафілокок не росте, а отже не утворює токсин. Стафілокок добре переносить стандартні режими теплової обробки продуктів і гине лише при t 80 C протягом 10хв або при кип’ятінні – майже миттєво. Він також стійкий до високих концентрацій кухонної солі, цукру. Розмноження стафілококу і процес токсиноутворення затримується при концентрації хлориду натрію не менше 12% і цукру не менше 60%. Токсин, що виробляє стафілокок є надзвичайно термостабільний і витримує кип’ятіння протягом 2-3 год.
  Основним природнім резервуаром стафілококу є людина і тварини. Здорове носійство в області носоглотки, на шкірі, в волоссі реєструється більше ніж у 50% населення. Інфікування їжі стафілококом може відбутися при контакті осіб, які страждають на катари верхніх дихальних шляхів, ангіни з харчовими продуктами при чиханні, кашлі, а також при недотриманні правил особистої гігієни. Велику небезпеку представляє людина, у якої на шкірі і в першу чергу на руках з являються гнійничкові захворювання. Рідше джерелом патогенного стафілококу можуть бути тварини, в основному це корови та кози, хворі на мастит, що призводить до зараження стафілококом молока та молочних продуктів.
  Харчові продукти після контамінації цим мікробом зовні не змінюються. За сприятливої температури (+28-+37С) стафілококи розмножуються і виробляють ентеротоксин в самих різних харчових продуктах – молочних, м’ясних, рибних, овочевих. Ентеротоксигенні стафілококи і їх токсини можуть виявлятися в котлетах, кашах, картопляному пюре, солодкій сирковій масі, пастеризованому молоці, салатах, бутербродах з шинкою. Особливо гарним середовищем для токсиноутворення є кремові кондитерські вироби з концентрацією цукру 50% і нижче, найнебезпечніший з них – заварний крем. При кімнатній температурі ентеротоксин накопичується у вказаних продуктах протягом декількох годин і вживання даних продуктів призводить до харчового отруєння.
 Ознаки захворювання проявляються дуже швидко. Інкубаційний період стафілококової інтоксикації короткий, складає 1,5-6год. У потерпілих відзначається сильний біль в животі, нудота, невгамовне блювання, рясне виділення слини, пронос. На фоні шлунково-кишкових розладів мають місце прояви загальної інтоксикації: головний біль, холодний піт та інше.
  Профілактика стафілококового токсикозу передбачає комплекс санітарно-гігієнічних та протиепідемічних заходів:
– суворий контроль продовольчої сировини, що надходить в заклади громадського харчування, заборона використання молока від хворих на мастит корів в харчуванні людей;
– недопущення до контакту з харчовими продуктами бактеріоносіїв, своєчасне виявлення та санація носіїв ентеропатогенних стафілококів серед працівників харчових об’єктів;
– безумовне дотримання правил виробничої санітарії, дотримання технології приготування страв, температурних режимів та термінів зберігання харчових продуктів, що швидко псуються, правил особистої гігієни;
– регламентування асортименту продукції на літній період (заборона випуску та реалізації кондвиробів з заварним кремом тощо).

Наход Н.В. лікар з гігієни харчування.
Хмельницького міськрайонного відділу

0Shares
ДУ "Хмельницький обласний лабораторний центр МОЗ України"

В Україні триває спалах кору. Попри посилену імунізацію проти цього захворювання, охопити вакцинацією вдалося лише 50% дітей від запланованих за період вересень- листопад цього року. В країні досі реєструються нові випадки кору, у тому числі … читати далі

0Shares
ДУ "Хмельницький обласний лабораторний центр МОЗ України"

 

   Аскаридоз це – гельмінтоз, який характеризується міграцією личинок в організмі людини, в подальшому з розвитком дозрілих паразитів в кишківнику, що клінічно проявляється алергією та абдомінальним синдромом.

   Збудником хвороби є аскарида, яка паразитує в тонкому кишківнику людини. Кожна самка відкладає 200 тисяч яєць щоденно, які є неінвазивними і опадаючи з фекаліями в землю при температурі більше 12 градусів в достатній вологості та аерації через 12-14 днів стають заразними. В організмі людини аскарида живе до 1 року.

     Джерело захворювання -людина хвора аскаридозом. Механізм передачі – фекально-оральний, який найчастіше реалізується харчовим шляхом.

     Діти найбільш сприйнятливі до зараження і хворіють в 3,5 раза частіше, ніж дорослі. Зараження відбувається під час ігор, на присадибній ділянці, роботі на городі, квітнику, через вживання немитих овочів, фруктів, ягід.

    Клінічні прояви: слабкість, недомагання, зниження апетиту, нудота, нестійкі випорожнення, скрегіт зубами, інколи температура до 38 градусів, сухий кашель або кашель з мокротою.

     В світі 1.2 млрд.людей вражені аскаридозом, з яких 600 тисяч помирає.

В місті Хмельницькому та Хмельницькому районі за 11 місяців поточного року зареєстровано 1039 випадків аскаридозу.

Профілактичні заходи:

1. Всі овочі фрукти та ягоди, які мали контакт з землею, перед вживанням необхідно обробити кип’ятком.

2. Не використовувати для удобрення землі не компостовані фекалії людини.

3. Дотримуватись правил гігієни особливо після роботи з землею – мити руки. На руках мати коротко підстрижені нігті.

 

Лікар-епідеміолог         Л.Мартиненко

0Shares
Loading...