Що робити, коли розбили ртутний термометр?

   Якщо в приміщенні розбився термометр, необхідно:
– вивести з приміщення всіх людей;
– відчинити настіж усі вікна в приміщенні;
– максимально ізолювати від людей забруднене приміщення, щільно зачинивши всі двері;
– захистити органи дихання вологою марлевою пов’язкою;
– почати збирати ртуть: великі кульки рекомендується збирати спринцівкою і відразу скидати їх у скляну банку з розчином перманганату калію (2 грами на 1 літр води). Для збору найдрібніших крапель можна використовувати шматочки пластиру.
  Зручно діставати ртуть з щілин за допомогою медичного шприца з товстою голкою. Деякі краплі з щілин вдається дістати спицею з намотаним ватним тампоном. Тампон при цьому краще змочити розчином дезінфікуючого засобу.
     Банку щільно закрити кришкою;
– вимити забруднені місця мильно-содовим розчином (400грамів мила і 500 грамів кальцинованої соди на10 літрів води);або хлорним розчином(на 5 літрів води додати 1літр «білизни»);
– наносити розчин на те місце,де проводився збір ртуті ,витримати 15 хвилин,потім змити чистою водою і провести вологе прибирання всієї квартири;
– приміщення після обробки зачинити та провітрювати протягом трьох діб;
– вичистити та промити міцним, майже чорним розчином марганцівки, підошви взуття, якщо наступили на ртуть.
  Слід пам’ятати, що пари ртуті є сильною отрутою. Якщо людина вдихає їх, то ртуть поступово накопичується в організмі: в нирках, у мозку, і в людини розвивається хронічна ртутна інтоксикація.
   Важливо! В жодному разі не можна використовувати для збору ртуті пилосос! Пилосос під час роботи нагрівається, таким чином посилюючи випаровування ртуті.
  Ртуть не можна викидати в сміттєпровід, в каналізацію або унітаз, витряхувати з балкону – це забруднює навколишнє середовище! 2 грами ртуті, що містяться в одному градуснику, здатні забруднити 6000 м3 повітря.
  Зібрану ртуть і предмети, якими її збирали слід здати в рятувальну службу (МНС), яким варто попередньо подати заявку на проведення демеркуризації – прибирання та нейтралізації ртуті, щоб не ризикувати своїм здоров’ям.
   Якщо є сумніви з приводу якості повітря в приміщенні, можна запросити фахівців (наприклад, із Дунаєвецького міжрайонного відділу ДУ “Хмельницький обласний лабораторний центр МОЗ України”, який знаходиться в м.Дунаївці по вул. Горького7/1) для проведення досліджень концентрації парів ртуті в приміщенні.

Санітарний фельдшер Дунаєвецького
міжрайонного відділу ДУ «Хмельницький
обласний лабораторний центр МОЗ України            Т.А.Віруцька

0Shares

Про моніторинг загальноосвітніх закладів району

  Згідно «Плану моніторингових досліджень об’єктів навколишнього середовища, лікувально-профілактичних закладів, загальноосвітніх та дитячих навчальних закладів на 2018 рік», працівниками Городоцького районного лабораторного відділення ДУ «Хмельницький обласний лабораторний центр МОЗ України», 22-26 жовтня проводились моніторингові відвідування ліцею №1 та Городоцької гімназії. Під час відвідування проведено заміри мікроклімату, освітленості в приміщеннях шкільних закладів, проведено дослідження питної води та обстежено персонал харчоблоків на носійство патогенної мікрофлори.
   За результатами моніторингових досліджень керівникам  вказаних закладів надано відповідну інформацію та рекомендації щодо проведення санітарно-гігієнічних, протиепідемічних заходів.

Завідувач Городоцьким районним
лабораторним відділенням
ДУ «Хмельницький обласний
лабораторний центр МОЗ України»                     О.Л.Попович

0Shares

Моніторингові дослідження

   Згідно плану моніторингових досліджень на 2018 рік, Деражнянським районним лабораторним відділенням ДУ «Хмельницький ОЛЦ МОЗ України», в ДНЗ «Ромашка» с. Суслівці, ДНЗ «Берізка» с.Новокостянтинів Летичівського району, НВК с.Гречинці, ЗОШ с.Суслівці, ЗОШ с.Новоконстантинів Летичівського району були проведені лабораторні виміри освітлення, мікроклімату, шуму, повітря в класах на вміст формальдегіду, води питної, обстежено персонал харчоблоку на носійство патогенної мікрофлори, проведено дослідження грунту/піску на наявність яєць гельмінтів в ДНЗ та визначення вмісту нітратів в овочах.
    При проведенні лабораторних досліджень рівня освітленості виявлено, що не всі приміщення забезпечені достатнім та рівномірним освітленням. Визначені рівні загального штучного освітлення не відповідають нормативним значенням в Гречинецькому НВК в дошкільній групі, в 1 класі, в 2 класі, в 7 класі та кабінеті історії біля дошки. В Сусловецькій ЗОШ 1-Ш ст. в 1 класі, 2 класі, кабінеті української мови та літератури, кабінеті хімії біля дошки не відповідає рівень освітлення. В ДНЗ «Ромашка» с.Суслівці, ДНЗ 2 Берізка» с.Новокостянтинів рівень штучного освітлення достатній. Визначені параметри мікроклімату, а саме: температура повітря та відносна вологість повітря в Гречинецькому НВК, Сусловецькій та Новокостянтинівській ЗОШ і ДНЗ «Ромашка» с.Суслівці та «Берізка» с.Новокостянтинів – відповідають нормативним значенням. Повітря в класах на вміст формальдегіду відповідає нормам.
  Зразки води питної, відібраної в Гречинецькій НВК, Новокостянтинівській ЗОШ, ДНЗ не відповідає вимогам ДСаНПіНу 2.2.4-171-10 «Гігієнічні вимоги до води питної, призначеної для споживання людиною» по вмісту нітратів, по мікробіологічних показниках вода відповідає вимогам ДСаНПІНу.
      При раптових обстеженнях працівників харчоблоків НВК, ЗОШ, ДНЗ–патогенна мікрофлора не виявлена. Яйця глистів в зразках грунту/піску, відібраних в ДНЗ «Ромашка» с.Суслівці, «Берізка» с.Новокостянтинів – не виявлено.
   Про результати лабораторних досліджень проінформовані директори НВК,ЗОШ, ДНЗ та начальник відділу освіти, молоді, культури і спорту виконавчого комітету Летичівської ОТГ.

Помічник лікаря-епідеміолога Деражнянського
районного лабораторного відділення
ДУ «Хмельницький ОЛЦ МОЗ України»             Г.В.Мартинюк

0Shares

Ще раз про сказ

   Випадків покусів людей тваринами в Чемеровецькому районі не меншає. Протягом 10 місяців 2018 року за медичною допомогою з приводу покусів звернулась 31 особа, із них покусаних: собаками 19 осіб, з них домашніми – 18, бродячими -1, покусаних котами – 6, із них домашніми – 4, бродячими – 2. Тільки у жовтні місяці зареєстровано 5 випадків контакту з твариною (велика рогата худоба – бик) хворою на сказ.
   Курс антирабічних щеплень призначено 8 особам.
За цей же період 2017 року з приводу покусів звернулось 30 осіб, із них покусаних: собаками 24 особи ,з них домашніми – 19, бродячими -1, покусаних котами – 5, із них домашніми – 4, бродячими – 1, білкою – 1особа.
   Сказ —гостре інфекційне захворювання зоонозного походження, спричинене зараженням фільтрівним вірусом в разі укусу хворими тваринами або ослинення ними ураженої шкіри; супроводжується ураженням центральної нервової системи, судомами, спазмами глоткової і дихальної мускулатури і закінчується смертю в стадії паралічів.
  В Україні епізоотична ситуація зі сказу значно погіршилась. Активні осередки природного типу цієї інфекції існують на всій території нашої держави, більшість яких реєструють у Чернігівській, Сумській, Полтавській, Харківській, Хмельницькій та Луганській областях. Відзначають підвищену захворюваність на сказ серед собак, котів і сільськогосподарських тварин, що, передусім, є показником епізоотичного неблагополуччя серед диких тварин. Ускладнює ситуацію зростання в населених пунктах кількості безпритульних собак і котів, неповне охоплення профілактичними щепленнями свійських тварин, порушення правил утримання їх власниками. Все це є передумовою формування осередків сказу міського типу. У зв’язку з погіршенням епізоотичної ситуації зі сказу збільшилась загроза виникнення і поширення цієї інфекції серед населення. Так, у нашій країні за медичною допомогою з приводу укусів тваринами щороку звертається близько 110 тисяч осіб, з них майже 20 тисяч отримують антирабічні щеплення. Вартість профілактичної вакцинації людей щорічно в Україні досягає 6 мільйонів доларів. Протягом останніх років реєстрували поодинокі випадки захворювань на сказ серед людей, виникнення яких було пов’язане з несвоєчасним зверненням потерпілих від укусів тваринами за медичною допомогою та, в 2015—2016 роках з відсутністю в країні відповідних вакцин.
   Механізм передачі контактний, шлях — рановий. Людина заражається при укусах скаженою твариною (90 % випадків) або попаданні її слини на пошкоджену шкіру чи слизові оболонки (ослинення — 10 %), вкрай рідко — при знятті шкури з трупів скажених тварин, особливо лисиць. Описано рідкі випадки зараження при обскубуванні пір’я свійських птахів, яких вбила хвора хижа тварина, внаслідок клювання птахами, зокрема, орлом, півнем, при перекушені зубами нитки під час зашивання одягу, пошкодженого укусом хворої тварини. При цьому відбувається ослинення ранової поверхні.
    У тварини слина стає заразною (контамінованою) в останні 7-10 діб інкубаційного періоду і залишається такою протягом усієї хвороби. Сприяють природної передачі хвороби зміни в поведінці тварин. У диких тварин з’являється збудження, зникає страх перед людиною.
  Доведена можливість аерогенно-контактного зараження (в лабораторних умовах, при відвідуванні печер, населених кажанами), коли вірус пасивно потрапляє через дрібні, іноді непомітні, ушкодження кон’юнктиви, слизових ротоглотки. Останніми роками описані окремі випадки ятрогенного (медичного) контактного зараження людей внаслідок пересадки рогівки, нирок або печінки від померлих донорів, в яких сказ, як причину смерті, не встановили.
   Профілактичні заходи ведуть у двох напрямках: запобігти зараженню людини скаженою твариною і якщо зараження відбулося, зробити антирабічні щеплення (якомога раніше, на самому початку інкубаційного періоду). При боротьбі зі сказом в диких тварин в розвинених країнах в лісах розміщують спеціальну оральну вакцину-приманку, з’ївши яку тварина отримає імунітет.
     Останнім часом і у нас на Україні практикується розкидання в лісових масивах вакцин-приманок, цю роботу проведено і в Чемеровецькому районі.
  У містах та селах проводять боротьбу з можливим виникненням сказу у бродячих тварин, запобігаючи, таким чином передачі до свійських.

Помічник лікаря–епідеміолога Чемеровецького
районного лабораторного відділення
ДУ «Хмельницький ОЛЦ МОЗ України»           Ковцун – Момот В.В.

0Shares

Профілактична робота в навчальних закладах міста Нетішин

     У зв’язку з реєстрацією спалаху сальмонельозу в ДНЗ (ясла-садок комбінованого типу) №6 «Райдуга» м.Нетішин, за рекомендацією Нетішинського міськрайонного відділу ДУ «Хмельницький обласний лабораторний центр МОЗ України» в жовтні 2018 року керівниками загальноосвітніх навчальних закладів міста були проведені організаційні заходи щодо проведення обстеження працівників харчоблоків на носійство збудників кишкових інфекцій та гігієнічне навчання.
     Всього лабораторно обстежено 29 осіб, носіїв збудників інфекцій не виявлено. Також з персоналом харчоблоків ЗОШ було проведено гігієнічне навчання щодо профілактики виникнення інфекційних захворювань в навчальних закладах.

Завідувач Нетішинським
міськрайонним відділом
ДУ «Хмельницький ОЛЦ МОЗ України»                       Н.А. Кравчук

0Shares